Микола Федорів закликає всіх, кому за 60-ть, щопівроку робити скринінги. Як пояснюють лікарі, хворіють цієї недугою здебільшого чоловіки, залежні від куріння, проте трапляється невеликий відсоток і жінок: один з десяти випадків. При цьому шанси виявити недугу невеликі через те, що хвороба ніяк не проявляється, а встановити діагноз можна хіба що випадково, як це й трапилося з Марією Підлуською, повідомляють "Вікна" з посиланням на КНП ОКЛ Івано-Франківської обласної ради.
Жінка розповідає, що хворобу в неї виявили навесні минулого року, коли раптово почав підвищуватись тиск.
«Десь тиждень мені було погано. Тиск близько 160, хоча раніше такого ніколи не було, – згадує жінка. – Коли зробили УЗД черевної порожнини, знайшли аневризму».
Неабияк налякана пані Марія їздила від клініки до клініки, аби з'ясувати нюанси важкої патології, й усюди, як у Львові, так і у Франківську, їй радили якнайскоріше йти на операцію. В одній з лікарень жінці говорили навіть, що аневризму простіше забрати разом з ниркою. Втім, вже тут, коли вона наважилась, обійшлися без крайнощів.
Пані Марія не одразу вирішила йти на операцію. Мовляв, скільки Бог присудив, стільки й житиме. Спочатку жінку стримував страх, потім перешкодили осінньо-зимові вимкнення світла через обстріли енергетичної інфраструктури. Але врешті після чергового УЗД та збільшення аневризми ще більше, жінка таки наважилась.
«Я спитала УЗДистки, як знайти доброго лікаря, вона відповіла: ви відчуєте, що то ваш лікар. І, точно, я відчула, – розповідає пані Марія. – Мене прооперували, я задоволена. У мого лікаря золоті руки».
Аневризма – це патологічне розширення діаметру судини, така повітряна куля, небезпека якої у тому, що вона може несподівано розірватись, і це, фактично, смерть на місці.
Лікар відділення судинної хірургії Микола Федорів, який оперував пані Марію, каже, що аневризма у неї досягла 7 сантиметрів, а впродовж року збільшилася ще на півтора. Крім того, там ще була задіяна артерія, яка кровопостачала нирку.
«Ми зробили резекцію аневризми зі штучним протезом, реімплантацію ниркової артерії у протез і зараз все добре, нирки працюють», – розповідає хірург.
Це був перший такий випадок у його восьмирічній практиці та й загалом, кажуть, це доволі рідкісна операція. Це основну судину замінюють і на дві кінцівки, на стегна виводять штучні протези. А реімплантації, тобто пришивання, ниркової артерії, за останні років 12-15 тут таки не було. Бо якщо виключити ниркову артерію, є ризик того, що через 30-40 хвилин нирка може відмерти. Втім, за шість годин з непростою задачею операційна команда таки справилась.
Про складність операції кажуть лікарі та й сама пацієнтка.
«Нікому не бажаю. Дуже тяжко після операції, – уточнює вона. – Але нічого. Вже три дні пройшло. Ми з лікарем навіть ходили по коридору...»
Нині веселі та щасливі – обоє: і лікар, і пацієнтка.
Вже за кілька днів пані Марію готуватимуть до виписки, а далі – реабілітація. Зо два-три місяці, каже пані Марія, вона готова себе пошанувати.
Микола Федорів закликає всіх, кому за 60-ть, щопівроку робити скринінги.
«Аневризма черевної аорти хоч і трапляється не часто, але при її розриві смерть приходить зненацька. А при вчасній діагностиці можна врятувати життя», – зазначає хірург.
