Привітали довгожительку разом із міським головою і заступник міського голови Ілона Калитин та староста Тисівського старостинського округу Володимир Савчук. Гості побажали ювілярці міцного здоров’я, миру, достатку та спокійних і радісних днів. Щоб в колі люблячої родини вона зустріла ще не один свій день народження, інформують "Вікна" з посиланням на Болехівську міську раду.
У пам’яті довгожительки до найменших подробиць збереглися події власного життя, історії та спогади про людей, з якими чимало довелося пережити.
Непроста доля цієї жінки, як і той історичний період, що вона прожила. Багато довелося пережити і хорошого, і лихого. Воля до життя, любов до праці, природжений оптимізм були їй вірними супутниками.
Народилася Анастасія Михайлівна у 1923 році в селі Тисові, у сім’ї робітників. Батьки Михайло та Анна працювали у колгоспі. Окрім Анастасії у сім’ї було ще три дочки. До школи не ходила, допомагала доглядати молодших сестер, коли батьки працювали у полі. Сама Анастасія також працювала у колгоспі - випасала телят.
У воєнні 1941-1945 роки Анастасія Михайлівна допомагала партизанам. Вона носила їм у ліс та передавала записки та їжу. «Коли стало відомо москалям, що я допомагаю партизанам, вони почали мене шукати. Я змушена була переховуватись у стодолах, хлівах, в різних будинках, сусідніх селах, у полі. Мені доводилось завжди змінювати місце перебування. Бо були і такі люди, які повідомляли москалям, де я переховуюсь», - розповідає ювілярка.
Анастасія Михайлівна одружилася у віці 30 років. Разом з чоловіком виховали синів Богдана та Мирона і дочку Ганну, має чотирьох внуків, семеро правнуків та п’ятеро праправнуків. Цікавим є факт, що одній із внучок цього ж дня виповнилося 50 років.
За роки свого життя була очевидицею багатьох історичних подій минулого століття, пережила війну та залишається носієм наших традицій і глибокої життєвої мудрості.
На превеликий жаль і сьогодні таку поважну ювілейну дату затьмарює війна. Але ми обов’язково переможемо, мир та злагода запанують на нашій землі!