Волонтер з Івано-Франківська Мирослав Федорків поділився враженням від проїзду військових з Дніпра і як їм допомагають провідники "Укрзалізниці":
"На першому фото провідниця, назвемо її Аня. Вона спить сидячи в штабному купе. Під столиком і за спиною у неї рюкзаки двох військовослужбовців, які в останню мить вскочили до вагону у Дніпрі, в повній екіпі але без квитків (бо практично неможливо купити квитки зараз, поїзди переповнені).
Ще в тамбурі ми почали обговорювати питання розміщення бійців, щоб вони могли нормально відпочити і виспатись. Звісно, я сказав провідникам, що можу уступити своє місце одному з хлопців, але вони відповіли, що вирішать це питання. Зранку я побачив це рішення: провідниця просто віддала своє місце одному з військовослужбовців, а іншого вклали на місце, яке звільнилося вночі. А сама так і спала, сердешна.
Пізніше зізналася, що провідники часто так роблять, "бо ж хлопці потомлені, їм треба відпочити".
І тут навіть не суттєво, взяла вона з них якісь гроші, чи ні. Тут головне - безмежна повага і шанобливе ставлення працівників УЗ до наших Героїв!"
Таких прикладів, за словами волонтера, він бачив безліч за час своїх поїздок на Схід, і це не може не зачіпати до глибини душі. За його словами, це виходить далеко за межі поняття "клієнтоорієнтованість".