До Франківська з рідного Запоріжжя хірургиня приїздить робити операції, які досі тут не робили «Було непросто відновити йому слух, бо якщо зламалася слухова кісточка, передачі по ланцюгу вже не буде. Ми взяли хрящ, реконструювали і поклали його на ті кісточки, що залишились. Після операції я перевіряла його слух камертоном, і він вже гарно чув, не зважаючи на те, що у вусі ще купа тампонів. Вважаю, ми його нормально реабілітували хірургічним шляхом», — розповідає отохірург Олександра Гусакова, яка з початком повномасштабної війни працює на два міста.
До Франківська з рідного Запоріжжя хірургиня приїздить робити операції, які досі тут не робили, — розповідають в КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради".
З моменту поранення військового до операції пройшло понад два місяці. Він пригадує, як все було.
«Ми тримали лінію оборони. Під час ворожого артобстрілу снаряд з танка прилетів буквально на відстань витягнутої руки, розірвався, — згадує 38-річний кулеметник. — Мені пощастило, тому що в мене не влучило жодного осколка. Тільки тяжка контузія, струс мозку, черепно-мозкова травма і розірвало барабанну перетинку та, як пояснив лікар, роздробило слухову кісточку, що дуже рідко буває. Коли робили операцію, казали 40 хвилин триватиме, а оперували дві години. Випадок важкий, але лікар каже, що мав би слух вернутися».
Хірургиня пояснює, що у багатьох воїнів розривається барабанна перетинка й це має два негативні фактори: надмірний звук і надмірний тиск. Від надмірного звуку часто гинуть нервові клітини слухового аналізатора з розвитком навіть нейросенсорної глухоти і лікарі безсилі у такому випадку. А під дією підвищеного тиску розривається барабанна перетинка.
«Якщо не робити операцію, то залишиться дірка у барабанній перетинці й можливий розвиток хронічного отиту з гнійним запаленням. А наші військові перебувають в умовах не надто стерильних, коли навіть у здорових можуть виникнути різні ускладнення. Тому максимально треба їх реабілітувати», — каже пані Олександра.
Медик додає, що коли воїн потрапляє під значний обстріл, то може мати й переломи кісток черепа та щелепної системи, а надалі це може навіть загрожувати смертю. Благо, що в обласній лікарні є відділення щелепно-лицевої хірургії, нейрохірургії. Не всі лікарні мають такий потенціал. А взагалі-то допомога таким пораненим полягає у командній роботі лікарів різної спеціалізації.
Днями в отоларингологічне відділення лікарні поступив ще один військовий, поранений під час обстрілу, якому планують робити схожу операцію.