Відбій життя. Калуська поетеса присвятила вірш загиблій у Краматорську письменниці Вікторії Амеліній

Нагадуємо, 37-річна львівська письменниця Вікторія Амеліна стала жертвою російського удару по Краматорську 27 червня. Разом із делегацією колумбійських письменників і журналістів вона вечеряла в ресторані Ria Lounge, коли ворог вдарив «Іскандером» по цій будівлі. Вікторія була тяжко поранена. Лікарі та парамедики у Краматорську і Дніпрі робили все можливе, щоб урятувати її життя, але, на жаль, травми було смертельним. В останні дні життя Вікторії поруч із нею були її рідні та друзі, інформують "Вікна".

Калушанка Тетяна Юзьв'як присвятила загблій від рук російських окупантів письменниці Вікторії Амеліній вірш, який опублікувала у Фейсбуці:

Повітряна тривога по всій країні

Так наче щоразу ведуть на розстріл

Усіх

А цілять лише в одного

Переважно в того, хто скраю

Сьогодні не ти, відбій

Вікторія Амеліна_______________

...

Краматорськ жевріє ранами

місто в якому ніколи не була

та наче сиділа на тому вокзалі

минулого року

де падали люди й ракети

Краматорськ купує вінки

зі штучних квітів

м'які іграшки й білі лампадки

аби притулитись хоч краєчком світла

до янголів

які просто собі розмовляли про літо

замовляли піцу

їли морозиво чи якийсь десерт

хтось певно писав додому

чи набирав друзів

кілька днів тому

коли

були

тут

.... ще людьми

місто смутку й короткої згадки про втрату

як розжарений ніж

розтинає життя і смерть

    .... .хтось із того червневого потяга

     .....де валізи вмиті кров'ю

     .....обіймає жінку із волоссям пшеничного кольору

     .....що писала про мову

    ..... що була комусь мамою

     .....подругою

     .....сестрою

і хотіла прожити ще сотні здійснених щасть

де не було про смерть

...

а відбулася сонцем у стрічнах того міста що скраю

"відбій тривоги"

   відбій життя

Довідка. Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року в Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року отримала ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях.

2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука.

Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року.

Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою.

У 2021 році Вікторія стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

З літа 2022-го вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

У цей же час Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Також письменниця займалася активною адвокаційною роботою: зверталася до урядів інших країн про надання зброї Україні, а також вимагала справедливості й створення спеціального міжнародного трибуналу для всіх винуватців російських воєнних злочинів проти України, розповідала про спільну антиколоніальну боротьбу українців та інших народів світу.