ВІКНА 22 роки поруч!

В Івано-Франківську військовому щодня витягують кістку ноги на 1 мм — треба 17 сантиметрів

Внаслідок поранення у лівій нозі Андрія забракло 17 сантиметрів кістки. Ногу мали ампутувати, але він рухав пальцями і стопою, тож вирішили зберегти.
Переглядів: 1395
"Мене поранило, а могло й убити. Якщо Бог урятував, значить у Нього на мене є плани"

Бійцеві встановили спеціальний апарат, яким витягують кістку з двох боків. І тепер щодня його підкручують по міліметру й натягнули вже до 6 см. Щоб кістки "зустрілися", потрібно ще приблизно три місяці. Нога ще не функціональна, але Андрій запевняє, що не падає духом, та ще й підбадьорює сусідів по палаті, якщо у когось починаються депресивні настрої на кшталт "краще б мені в голову прилетіло, ніж я інвалід тепер", розповідають на Facebook-сторінці КНП "Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради".

"Головне — шукати позитив, не зациклюватися на поганому, — переконаний військовий. — Мене поранило, а могло й убити. Якщо Бог урятував, значить у Нього на мене є плани".

Чоловік родом з Умані. У лікарні — більше року. Два тижні тому встиг тут й одружитися. Каже, що давно хотів, але не просто так, а щоби почуття були.

"Ще й сам не можу в це повірити. Не думав, що здатен на таке", — усміхається Андрій.

Знайомство з Аллою відбулося у ТікТоці. Вона приїхала його навідати й на третій день Андрій поїхав шукати у середмісті Франківська ювелірний магазин, щоби придбати обручки.

Дружина — з Хмельниччини. У неї є син, який зараз у полоні, він — «азовець»... В Андрія є дев'ятирічний син, який наразі з його батьками. До слова, у відділенні травматології всі радіють за Андрія, поздоровляють, жартома чи всерйоз кажуть, що невдовзі очікують на поповнення, а якщо буде знову син, то назвуть на честь лікаря-травматолога Зоряном.

Військовий вважає, що ставши у лави ЗСУ, зробив те, що мав.

«Я пішов захищати свою родину. Я не пішов за Петра чи Василя, а за свою сім’ю. Так кожен повинен робити. Але у мене є знайомі, які ховаються. Це їхній вибір», — акцентує чоловік.

«Остеогенез буде повноцінний, все завершиться позитивно, – каже травматолог Андрій Голинський. – Зараз ми подовжуємо кінцівку, нарощуємо кістку, результативність є, а нагноєнь немає. Процес регенерації задовільний, тільки потребує часу».

У подальшому — реабілітація. Хоча контрактур в колінному суглобі немає, рухи ноги мають бути в повному обсязі.

«Неврологічний статус в Андрія по стопі ми вже не повернемо. Нерв залишився десь на полі бою разом зі шкірним і м’язевим клаптем. Рухи пальцями обмежені, але є. Тобто рухати він нею буде», — обіцяє лікар.