Військовий 15 років займався будівництвом доріг різної складності Про це йдеться на Facebook-сторінці написала 102 окрема бригада Сил територіальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра вітовського, інформують "Вікна".
«Ідея виникла в мене тоді, коли восени минулого року до нас приїжджали сапери з інших підрозділів і привозили американську систему дистанційного підриву мін — кейс, в якому пульт, 8 підривників, батареї — все це коштує 1 млн гривень. Моє хобі — мікроелектроніка, от я і вирішив змайструвати аналог. Запчастини замовляю в інтернеті, багато — на "АліЕкспрес". Ось це — пульт керування, а це — підривник, — показує Діма. — Радіус дії — 800 м, але мені прислали ще деякі компоненти, які збільшують радіус дії до 5 км. Я все випробовував – все працює, все дуже просте. Основне – це собівартість — пульт коштує 3 000 грн, підривник – теж біля 3 000 грн. Комплект з 8 підривників та пульта буде коштувати біля 30 000 грн, що значно дешевше, ніж 1 млн».
Діма з позивним Jagger (на честь соліста улюбленої групи "Роллінг Стоунз") — головний сержант інженерно-саперного взводу, його завданням є організація та забезпечення виконання завдань підрозділом — мінування, інженерна розвідка, розмінування. Часто їх підрозділ знешкоджує ворожі авіабомби, ракети, міни.
«Сапер помиляється двічі – коли вибирає професію та коли підривається, — жартує Jagger, продовжуючи розмову. — Але щоб не помилятись, з нами часто проводять різні навчання. Ось нещодавно їздив до Польщі – там нас вчили за канадсько-британською-польською програмою Unifier розміновувати територію. Щоправда, це було гуманітарне розмінування, але дуже багато корисного почерпнув для себе – як знешкоджувати розтяжки, саморобні вибухові пристрої. Взагалі ж, навчатися треба постійно, адже ворог теж не стоїть на місці, а вчиться, вдосконалюється — і нам треба бути на крок попереду, щоб перемогти».
Діма родом з Рівного, до лав ТрО вступив 24 лютого, а через деякий час вирішив перевестись до 102 бригади ТрО, в якій почав служити з серпня 2022 року:
«В Рівненській ТрО надто спокійно, а я хотів туди, де міг би проявити себе з більшою користю».
В минулому інженер-будівельник, 15 років займався будівництвом доріг різної складності — від дворів до міжнародних автомагістралей.
«Я облишив цей бізнес кілька років до війни, вирішив — досить з мене роз’їздів по всій країні, хотів більше часу проводити з сім’єю, — каже Діма. — Тому я зайнявся сімейним аграрним бізнесом – я маю 17 гектарів землі, де висадив фундуковий сад – це було за 3 роки до війни. Зараз батьки доглядають за цим садом. Це довгострокове вкладення, адже дерева довго ростуть, тому я вирішив створити ще равликову ферму – у мене була 3 роки ця ферма, равлики йшли в основному в ресторани на експорт, але коли почався карантин — попит впав і равликовий бізнес пішов на спад, а коли почалася війна — взагалі закрили ферму».
Вдома на нього чекає дружина та троє дітей. Крім їх виховання, вона дуже активно займається волонтерством – збирає кошти на різні потреби військових – нещодавно придбали розвідувальний комплекс, автомобілі та інше. Раніше дружина мала турфірму, але вона з початку війни не працює. Оскільки вона має багато туристичних зв’язків, нещодавно вирішила організувати відпочинок за кордоном, зокрема в Польщі, для дітей наших поранених воїнів.
«Я нею дуже пишаюсь, як і своїми дітьми. Вони моя опора та підтримка, саме заради них я нищу і буду нищити ворога доти, допоки з української землі не вийде останній російський окупант. Разом із побратимами чекаємо на той день, коли із Перемогою повернемось до своїх родин».
