Розмір провалля становив 5 на 7 метрів. Його обгородили попереджувальною стрічкою та спостерігають за її розвитком.
Як повідомили "Вікнам" в управлінні з питань надзвичайних ситуацій Калуської міської ради, станом на 12 липня, тобто впродовж першої доби після утворення, воронка незначно, приблизно на 30 см, збільшилася у розмірах. За останню добу, станом на 13 липня, зміни її параметрів не фіксували. Спостереження за проваллям тривають.
12 липня у Калуш для проведення досліджень приїжджали фахівці Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Вони зокрема проводять геофізичні дослідження та відібрали проби рідини з воронки. Офіційно результати міська влада ще не отримала, але повідомили, що концентрація солей становить приблизно 200 мг на літр. Можна припустили, що воронка сполучалася з підземними виробітками і сюди витісняються розсоли.
Нагадаємо, останнє провалля в районі вул. Глібова в Калуші — №14б — утворилося у квітні 2021 року, поруч з воронками №№14 і 14а. Його розміри спочатку становили 10 на 12 метрів і впродовж щонайменше тижня вони збільшувалися і сягнули орієнтовно 15 на 18 метрів. Дослідження вмісту воронки показало значне перевищення допустимого вмісту хлоридів — отже, провалля сполучалося з підземними виробітками і сюди витіснялися розсоли.
Перше провалля над шахтними виробітками утворилося на вулиці Вітовського у 1987 році. Загалом у Калуші вже зафіксовані 23 провальні воронки, більшість із яких утворилися на північному каїнітовому полі рудника "Калуш" — в районі вулиць Вітовського, Глібова і Мостиської. Прогнозується, що нові провальні воронки тут будуть утворюватися і надалі.
Також нагадаємо, що впродовж 2017-2018 років провалля 14 і 14а було ліквідовані коштом міського бюджету — на це спрямували понад 1 млн гривень. Воронку 14б було ліквідовано у 2021 році — тоді роботи коштували 170 тис. гривень. Ліквідація провалля полягає у засипанні його твердою породою.