Інформація представлена у кількох форматах: фото, віртуальний тур, відео, лазерне сканування, інформує "Івано-Франківщина туристчина".
Як відомо, департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадмінстрації та органи місцевого самоврядування області забезпечили відбір та організацію супроводу фахівців для проведення зйомок 50 об'єктів історичної та історико-культурної спадщини Прикапатття упродовж 2020-2021 років.
Серед оцифрованих об'єктів — парафіяльний костел Святого Валентина в Калуші.
Костел розташований в центральній частині міста і є візитівкою Калуша. Даний храм є першою мурованою будівлею в місті, яка збереглася до наших днів. На всій території України калуський костел має лише один аналог — в містечку Глинна Наварія, Львівської області, інформуть "Вікна" з посиланням на проєкт.
У 15 столітті були споруджені два дерев’яних католицькі храми. У 1464 році вперше згадується дерев’яний костел св. Марії Магдалини у Калуші. У 1695 р. храм св. Валентина (як і св. Марії Магдалини) був знищений, проте на цьому місці збудували нову святиню (частково муровану). У 1764 році споруджено новий дерев’яний храм св. Валентина на мурованому фундаменті. Остаточно будівництво споруди завершилося в 1845 році. Архітектура нового кам’яного храму набула рис стилю неоготики.
Ґрунтовний ремонт був проведений в 1903 році, а наступні реконструкції були в період з 1910 по 1912 роки. За проектом були побудовані дві каплиці, бічні вівтарі, перекрито дах, збільшені вікна, а також добудовані вежа і деякі елементи, які представлені сьогодні. В період військових дій в 1917 році була зруйнована одна каплиця, а дзвони і частини органу вилучено. Відновленню храму відбулося в 1921 році. До початку Другої світової війни в костелі з’явився новий головний вівтар і було проведено електрику. Після закінчення війни будівля храму використовувалося в якості спортивного залу, після чого костел був переданий українській автокефальній православній церкві. З 1999 року костел належить римсько-католицької парафії. У 2001 році був проведений ремонт.
3D-тур калуським костелом можна переглянути за посиланням.
Довідка. 30 травня 2023 року у Сучавському університеті «Штефана чел Маре» відбулась підсумкова конференція ґрантового проєкту «Розвиток транскордонного співробітництва щодо популяризації об’єктів історичної та культурної спадщини на транскордонній території Румунії й України», який у 2020 році став переможцем конкурсу Програми транскордонного співробітництва ЄІС «Румунія - Україна 2014-2020». Проєкт реалізовували Сучавський університет «Штефана чел Маре» (USV) та Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (ІФНТУНГ).
Основною метою проєкту була активізація і поглиблення співробітництва щодо дослідження стану, збереження та популяризації об’єктів історичної та культурної спадщини на транскордонній території Румунії й України, підтримання культурного діалогу між громадами Сучавського повіту та Івано-Франківської області, а також підвищення обізнаності туристів про історико-культурну спадщину двох регіонів.
У результаті реалізації проєкту створені віртуальні 3D-тури об’єктами історико-культурної спадщини, проведене лазерне 3D-сканування 100 історико-культурних об'єктів на території Івано-Франківської області та Сучавського повіту, результати якого допоможуть у проведенні наукових досліджень і розробленні практичних рекомендацій щодо збереження, відновлення та охорони об'єктів історико-культурної спадщини. Інформаційні продукти розміщено на сайті hecross.net.
Важливим результатом реалізації проєкту стало оновлене та сучасно обладнане приміщення геологічного музею Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, що дозволить більш якісно проводити науково-просвітницьку та екскурсійну діяльність як для відвідувачів з України, так і закордону.
Крім цього, були проведені тренінги та ознайомлювальні двосторонні візити для представників туристичних фірм, туристично-інформаційних центрів, громадських організацій, студентів, виготовлені промоційні відеоролики, публікації англійською, румунською та українською мовами та ін.
Результати проєкту можуть бути використані значною кількістю закладів (музеїв, культурних, релігійних, навчальних), органів державної влади і місцевого самоврядування, громадських організацій, туристичних фірм для популяризації, дослідження стану, відновлення, благоустрою, розвитку інфраструктури об'єктів історичної та культурної спадщини на транскордонній території.