Щирі співчуття всім рідним і близьким! П'ять років тому, 20 травня 2018 року, в Жидачівському міському Будинку культури "Удеч" під час урочистої Академії Зеновію-Богдану Прокопіву та дочці Героя — Ярославі з Івано-Франківська вручили батькову нагороду.
Нагороди також вручили рідним інших Героїв УПА нашого краю. Золотий Хрест Заслуги рідним Миколи Лебедя передали у США. З цього пам'ятного дня залишилася спільна світлина рідних борців за Незалежність України та світлина із церемонії вручення Хрестів Заслуги відповідальним редактором "Літопису УПА" Миколою Посівничем.
Світлину молодого Богдана Прокопіва у період Карпатської України із родинного архіву тітки Ганни — дружини Богдана Прокопіва — та інформацію про його смерть оприлюднив у соцмережі Олексій Хемій.
Довідка. Богдан Прокопів народився 27 серпня 1911 року с. Дуліби (колишній Жидачівський, тепер — Стрийський район Львівщини). Навчався у Рогатинській гімназії, де став членом Пласту, був повітовим провідником ОУН на Ходорівщині. Близький побратим Романа Шухевича та Степана Бандери. Брав участь у захисті Карпатської України.
На судовому процесі у Бережанах 20 березня 1939 року отримав 9 років тюрми.
У 1941 році — повітовий провідник Уряду Української Держави на Ходорівщині. 1942-1943 — організаційний референт Львівського обласного проводу ОУНР, заступник референта Служби Безпеки Львівського окружного проводу ОУНР у 1943-1947 роках.
Після загибелі Миколи Арсенича його побратим Ярослав Дякон очолює СБ ОУН, а Богдан Прокопів стає замість нього референтом СБ ОУНР Львівського краю (1947-1948).
22.01.1948 року отримав звання майора СБ.
Загинув 9 листопада 1948 року у бою з опергрупою МГБ біля села Шпильчина Перемишлянського району Львівської області разом із Ярославом Дяконом, сотником Теофілем Михайлівим, булавним Михайлом Коваликом та вістуном Василем Соханом.
Дружина — Ганна Стахів з Городища. У Богдана з Ганною народилося троє дітей: Зеновій-Богдан, Олег та Ярослава. У 1950 році дружину заарештували та засудили на 25 років Сибіру в табори суворого режиму. Була в Мордовії на лісоповалах, а також на слюдяних шахтах.
Син Олег помер дещо раніше, дочка Ярослава — кілька років тому.
