Коли сир стає м’яким та тягучим, роблять з нього іграшки, які закріплюють у холодній сировиці Про це повідомила завідувачка відділу фольклору і етнографії Навчально-методичного центру культури та туризму Прикарпаття Стефанія Капустинська, пише "Укрінформ".
«Ми монтуємо фільм, готуємо облікову картку для того, щоб внести традиційне виготовлення сирної іграшки до національного переліку культурної спадщини України», - сказала Капустинська.
За її словами, найбільш популярною сирна іграшка є у селі Брустури. Також її виготовляють в інших карпатських селах - Верховинського, Косівського, Коломийського районів.
«У Брустурах майже у кожній хаті виготовляють сирну іграшку. Хтось робить великі коники і торти до 18-20 кг, а хтось робить маленькі коники, але вони обов’язково є у пошанівці на Великдень, коли жінки його вкладають його у пасківник для освячення. Ця традиція у них передається від покоління до покоління», - запевняє Капустинська.
Тамтешні майстрині пригадують, що серед перших майстринь сирної іграшки на початку 19 століття була Юстина Якіб’юк. Вона робила сирні коники, щоб підтримати свою родину, в якій виховували 12 дітей. Нині сирну іграшку представляють чимало майстринь, серед них - заслужений майстер народної творчості Марія Петрів. Вона проводить численні майстер-класи з виготовлення сирних іграшок для дітей та дорослих. Марія Петрів однією з перших підтримала ініціативу щодо внесення сирної іграшки до Нацпереліку культурної спадщини.
Раніше сирну іграшку робили з овечого молока. Тепер використовують коров’яче. Спочатку з нього роблять сир, потім кидають його в окріп. Коли сир стає м’яким та тягучим, роблять з нього іграшки, які закріплюють у холодній сировиці (міцний розчин солі - ред).
«Цей сир надзвичайно смачний і у сировиці може довго зберігатись. Тішимось, що ми маємо такий гарний елемент, будемо просити експертну раду включити сирну іграшку до національного переліку культурної спадщини», - підсумувала Капустинська.
