Багата на гостей була світлиця ювілярки. Діти, онуки, родичі з Калуша, Долини, Івано-Франківська, друзі. Завітали до неї з квітами та подарунками представники Рогатинської міської ради, місцеві журналісти, повідомляють "Вікна" з посиланням на Рогатинську територіальну громаду.
"Ювілярка про своє життя може розповідати годинами, благо пам’ять дозволяє. Каже, у ньому вистачало всього: і смутку, і радості. Втім, саме молитва додавала снаги. До останнього часу, допоки дозволяло здоров’я активно виконувала взяті на себе обов’язки сестриці в церкві міста… А сьогодні жоден день не минає без молитви на вервиці", — йдеться у повідомленні.
Народившись у Польщі, пережила важкі часи депортації. На зимового Миколая повоєнного 45-го стала мешканкою Рогатина. З чоловіком Миколою одружилася якраз перед відправленням, як любила розповідати дітям – пішла за невістку у вантажний вагон. Весь вік із ним пропрацювали кравцями. Шанували її за працелюбність, мудрість і життєву витримку.
Та найбільше багатство Катерини Прокопик — діти. Син із дочкою, четверо онуків, шість правнуків. Каже — добрі діти, пильнують її.