Музей «Патріот» продовжить збір раритетів після Перемоги. Про те, як зародилася любов до історії, як виникла ідея відкрити музей, як відбуваються пошукові роботи та як збирає експонати, розповів для проєкту «Бойківські Карпати: ІМЕНА» підприємець, волонтер, голова осередку пошуково-історичного клубу «Тустань» і власник музею «Патріот», житель села Тисів Болехівської громади Калуського району Віктор Савчук.
Усе почалося з металошукача і хрестика
За фахом тисівчанин Віктор Савчук – лісівник. Проте історією зацікавився декілька років тому, після повернення із Великобританії, де пропрацював упродовж восьми років. За кордоном чоловік бував у замках і музеях, їздив на захопливі екскурсії. Тоді й зрозумів, наскільки важливо цінувати і любити власну історію. Це дало поштовх досліджувати терени не тільки рідної Болехівщини, але й усього заходу України.
Важливим кроком було і знайомство із львівськими пошуковцями: Іваном Громівим, Романом Фаринцем й Ігорем Саганом. Саме разом з ними Віктор часто їздить у розвідувальні експедиції. Не менш вдячний за підтримку тисівчанин і дружині Оксані, яка активно долучається до пошуків історичних артефактів.
Віктор Савчук каже, що його завдання — знайти і показати конкретні речі. Знахідки чоловік ретельно описує. При потребі – віддає на реставрацію, яку здійснює власним коштом. Співпрацює з львівськими, івано-франківськими та тернопільськими реставраторами. Також залучає до справи професійних істориків, які аналізують інформацію.
Дослідник пригадує свою першу експедицію, яку здійснив самостійно. Це було 18 березня 2018 року. Тоді вперше і протестував свій металошукач. Того дня на околицях Тисова, неподалік річки, знайшов в полі хрестик. Як з'ясувалося пізніше, це була річ часів Першої Світової війни віком понад 100 років.
«Так, історію, яку показує земля, в жодній книжці не прочитаєш», – із радістю в очах розповідає чоловік.
Він упевнений, що ми живемо для того, щоб залишити щось після себе. Це і робить людину щасливою. А ще Віктор Савчук відчуває себе справжнім бойком, адже тут народився і виріс. Попри тривалий час життя за кордоном чоловіка тягнуло на Батьківщину, адже, як виявилося, немає нічого ріднішого і дорожчого за свою рідну землю
Меч Київської Русі і динарій часів Христа
Серед артефактів кам'яного віку і бронзової доби власник музею акцентує увагу на кам'яній сокирці та бронзових списах, яким понад 3500 років. Історичні трофеї було знайдено на території Львівщини.
Цікавою знахідкою є і монета (один динарій), яка датується роком народження Ісуса Христа. Грошовий знак виявили на території Івано-Франківської області.
Цінним експонатом часів Київської Русі є меч (XII–XIV), який в експедиції знайшла дружина Віктора Савчука – Оксана в колишньому Тисменицькому (нині – Івано-Франківському) районі. Зброя певний час була на реставрації, проте тепер красується на вітрині музею і милує око відвідувачів.
Привертають увагу предмети Першої світової війни. Зокрема, кокарди (емблема, що носиться на головному уборі), армійські жетони. Як виявилося, в ті часи собаки мали документ у вигляді монетки, яку прикріпляли на шиї. Один з них знайдений на околицях Тисова і датується 1926 роком. Власник музею вважає, що таким способом прививали культуру полювання.
У наступному експозиційному стелажі – експонати часів Другої світової війни. Один із них – Залізний Хрест 1 ступеня. Це була найвища нагорода для німецьких військових. Він складається з трьох видів металу: бронзи, срібла та заліза. Віктор Савчук дивується, як цей предмет міг потрапити на територію Болехівщини. Проте факт залишається фактом.
Нижче можна побачити, здавалося б, дивний стелаж з використаними тюбиками. Насправді це залишки зубної, цинкової пасти, засобів від бліх, обморожень тощо, якими забезпечували німецьких солдатів.
«Порівнюючи радянського і німецького військового, можна зауважити те, наскільки між ними була колосальна різниця. Адже німецькі солдати були забезпечені абсолютно всім, в той час як радянські не мали й потрібного мінімуму», – каже тисівчанин.
Пряжка з тризубом часів УПА та бронежилети ЗСУ
Гордістю і цінністю музею Віктор Савчук вважає тематичний куток, присвячений УПА. Чимало експонатів знайшли в поселенні спецсотні «Вікторія». Про неї тисівський пошуківець дізнався понад чотири роки тому від товариша Миколи Зварича. А йому розказав дідусь, який в 1944 р. ходив допомагати партизанам будувати табори серед лісу. Те місце було поросле ожиною у пояс; розчищали, а заодно досліджували територію металошукачами. Виходили разів 50, аби щось знайти. Нині об'єктами дослідження є наземні бараки в урочищі «Сорокова». Для дослідників тут ще чималий шмат роботи, адже площа чимала. Активісти у вільний час локацію вивчають досі. Відомо, що сотня прийняла великий бій 28 січня 1945 р. на Львівщині. Багато бійців тоді загинуло, а тих, хто вижив, розподілили по інших сотнях.
Серед цінних експонатів – кокарди, пряжки з тризубом. Це все вироби ручної роботи, які носили очільники повстанців.
«Знайти пряжку з тризубом – це як знайти архів УПА, велика рідкість. Її носили очільники. Не думаю, що прості хлопці, упівці, могли собі дозволити носити таку пряжку», – каже Віктор Савчук.
Ще одна цікава знахідка – радянський пістолет ТТ, не робочий. Таку зброю носили молоді дівчата-зв'язкові, щоб при потребі дати відсіч ворогові.
До речі, Вікторові Савчуку пощастило спілкуватися зі 103-річною зв'язковою, медсестрою Катериною Гаврилів. За її словами, упівці були не схожі на інших. Зокрема, були добре вишколені, підтягнуті, всі в амуніції, з білими комірами, з золотими та срібними запонками.
Також в експозиції, присвяченій УПА, бачимо сигнальні свистки, лампи для освітлення, різні монети, знаряддя праці та навіть жіночу помаду тих часів.
Облаштований у музеї й куток, присвячений подіям АТО/ООС та російсько-українській війні. До речі, Віктор Савчук активно волонтерить з початку повномасштабного вторгнення. Старається з друзями реагувати на всі потреби військових і допомагати. Чоловік особисто їздив навіть у «гарячі точки» війни, зокрема на Донеччину.
Серед речей в експозиції можна побачити бронежилети, уламки ракет, військовий одяг, бойові гільзи, прапор України тощо.
Більшість експонатів передали військові. З-поміж них із сумом згадує Віктор Савчук і бійця з рідного Тисова (позивний «Троян»), близького друга та однокласника Івана Прокіпчина. Герой загинув 25 серпня 2022 р. у боях за Херсонщину. У скорботі залишились син Артем, дружина Галина, мати, батько та брат. Захищав державну 42-річний тисівчанин ще з 2014 році, коли поповнив лави ЗСУ...
Тисівчанин мріє і надалі працювати над поповненням колекції музею. На жаль, команда, з якою працює Віктор Савчук, не може так активно їздити на пошукові роботи, адже одна частина людей на фронті, інша – занурена у волонтерство. Музей «Патріот» продовжить збір раритетів після Перемоги.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
