Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Крилосі отримав титул Патріаршого прокатедрального собору

Протягом багатьох століть — навіть у найтемніші часи — наш народ черпав надію з віри своїх предків, що розлилася українською землею із благодатної купелі Володимирового Хрещення. Свідком цієї надії є і завжди буде давній Галич — місто княжої слави, твердиня українського духу та київського благочестя на Дністровських пагорбах, — йдеться в декреті Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава, інформують "Вікна".

Саме єдність віри та культурно-релігійної традиції, її духовне багатство та значний вплив на суспільно-політичні процеси забезпечили тісний зв’язок між Києвом і Галичем та заклали основи глибокого й на століття непорушного фундаменту української нації — києво-галицької осі нашої тотожності, — акцентував очільник УГКЦ.

Осердям княжого Галича є храм Успіння Пресвятої Богородиці, збудований на фундаментах древньої катедри митрополитів Київських і Галицьких. Передзвін Успенського собору із Крилоської гори впродовж перших століть християнства на наших землях доносив слова Христової благовісті до Звенигорода і Теребовлі, Угровська і Перемишля, Холма і Белза, Володимира і Луцька, Львова і Кам’янця-Подільського та багатьох інших міст і містечок. А в новітні часи щороку тисячі греко-католиків вирушають у патріаршу прощу до стіп Богородиці, об’явленої в Крилоській чудотворній іконі, — йдеться в декреті.

"Беручи до уваги важливість давнього Галича не тільки для Івано-Франківської митрополії УГКЦ, а й для всієї нашої Церкви та українського народу, відповідно до припису канону 90 ККСЦ ми заснували Патріарший двір у селі Крилос Галицької територіальної громади, осердям якого є храм Успіння Пресвятої Богородиці", — стверджується в документі Глави Української Греко-Католицької Церкви.

Відтак з нагоди 1125-річчя давнього Галича храму Успіння Пресвятої Богородиці в селі Крилос надано титул Патріаршого прокатедрального собору "з усіма правами, привілеями та обов’язками, властивими цьому статусу".

Декрет був оприлюднений і зачитаний у Крилосі 6 серпня 2023 року під час XI Всеукраїнської Патріаршої прощі.