Командир привозить людям продукти, воду, речі першої необхідності У селі, яке знаходиться на самій лінії оборони, і котре майже повністю знищене, проживає декілька цивільних, і командир роти "Вус" вважає своїм обов’язком турбуватись про них. Про це повідомляє 102 окрема бригада сил Тероборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського, інформують "Вікна".
"Тут в селі живе 5-6 чоловік. Проїжджаючи поруч, часто провідую їх, питаю чи все гаразд, чи потрібно їм щось. Іноді привожу їм продукти, воду, якісь речі першої необхідності — все, що вони попросять. У нас з ними склались дуже хороші стосунки і нас об’єднує спільна ненависть до ворога", — розповідає "Вус".
Військовослужбовець раніше працював у Газконторі спеціалістом по роботі з населенням. Розповідає, що був хорошим газовиком — газ людям не відключав, борги та штрафи не начисляв. Навпаки — допомагав їм з субсидіями та іншим питаннями. Зараз же має завдання втримати територію:
"Завдання мого підрозділу полягає в тому, щоб втримати територію. Ми маємо певний сектор оборони і постійно пильнуємо ворога. У разі, якщо ми помітимо якісь підозрілі дії з боку противника — ми одразу переходимо у 100% готовність. Наразі не помічаємо ніякої намірів іти в наступ з боку ворога — в основному артилерійські обстріли та авіаційні удари".
У перевірках з управління бригади "Вус" бачить лише позитив:
"З вищим командуванням у нас склались дуже хороші стосунки. Іноді до нас навідуються перевірки з управління бригади, але я бачу тут тільки позитив. До нас приходять не для того, щоб знайти недоліки і покарати, а щоб допомогти вирішити певні питання. Наприклад, недавно була перевірка озброєння — ми разом перевірили всю зброю, котра є у роті, я сам переконався, що все в наявності і у кожного свою зброя, а не чужа".
"Вус" завжди ставиться із розумінням до своїх підлеглих:
"Я намагаюсь бути максимально простим та незаангажованим своїм званням та статусом у спілкуванні з підлеглими. У моїй роті нема "воєнщини" та "совка". Усі проблеми люди вирішують напряму зі мною. До мене може підійти і звернутись будь-хто з бійців зі своїми питаннями. Наприклад, взяти відпустку. Люди тут сидять вже 16 місяців, у кожного є сім’я, якісь справи вдома. Я завжди іду на зустріч і ніколи не відмовляю. Якщо закінчились чергові відпустки — є відпустки за сімейними обставинами, за станом здоров’я. Якщо людині піти на зустріч — вона потім краще служить та виконує обов’язки".
Є речі, які не дуже подобаються командиру роти та його бійцям, і він висловлює своє обурення:
"Мене та моїх хлопців дратують відео в інтернеті, в яких вчать уникати мобілізації, пояснюють правильно чи неправильно повістку вручили. Дуже багато розвелось різних, так званих, адвокатів та блогерів, та просто молодих людей, які поширюють подібні відео. Вважаю, що СБУ повинна взятись за них і заблокувати їх контент у соцмережах. Захищати Батьківщину— це обов’язок кожного громадянина, прописаний у статті 65 Конституції України. Якщо ці люди не хочуть служити та захищати Батьківщину — нехай сховаються під ліжка та сидять собі тихо вдома — з таких, як вони, тут на війні все рівно толку ніякого. Я б не хотів мати в своїй роті одного з таких — адже він потенційний зрадник та дезертир. А сіяти паніку у суспільстві та підбурювати людей до непокори владі під час війни— це злочин, за який потрібно карати".