Ігор Суботяк допомагав людям, які опинились у смертельній небезпеці через pociю Про це повідомив міський голова Коломиї Богдан Станіславський, інформують "Вікна".
Після влучання першої ракети у житловий будинок у Покровську Ігор Суботяк був на місці події. Прийшов на допомогу людям, які опинились у смертельній небезпеці через pociю.
За декілька хвилин ворог кинув другу ракету на Покровськ, повторно обстріляв місце, де тривала рятувальна операція. На превеликий жаль, Ігор отримав поранення, несумісні із життям.
"Вічна пам’ять воїну. Нехай спочиває з Богом. Висловлюю щирі співчуття від всієї нашої громади сім’ї та рідним загиблого. Терористи. По-іншому окупантів не назвеш. Підлості та ницості меж немає. Але відплата їх всіх наздожене. У стократ отримають за кожне забране та скалічене життя, за знищені міста, за розбомблені будинки, за все зло, яке вони принесли на нашу землю", — зазначив міський голова.
Спогадами про Ігоря Суботяка поділився військовий Артем Чапай:
"Найкраща людина, з якою довелося познайомитися від початку війни. Людина, яка була емоційно найближчою в нашому підрозділі й одним із найкращих друзів узагалі. Поки багато чоловіків правдами й неправдами намагалися виїхати за кордон, Ігор після 24 лютого повернувся з Фінляндії, де жив переважно вже 15 років. Він казав: "Я подумав: ну як я там зможу ходити в сауну, коли вдома біда?".
Він найкраще в роті грав у шахи. Він грав на кількох музичних інструментах. Може, хтось пам'ятає відео, як він підбирає на бандурі пісню Челентано. В армії він почав учити англійську по Дуолінго і вже починав розмовляти нею.
Ми мріяли разом сходити в похід. Мріяли, що після війни приїду з дітьми до нього у Фінляндію.
29 серпня у нього мав бути день народження.
Маю пів телефона його фото, бо фотографував його найбільше, як найближчу людину. Цю фотографію ми мали при наступному спільному виїзді в місто перезняти так, щоб жовтого та синього енергетиків у склянках було порівну. Не встигли.
Завтра Ігоря везуть у Коломию, до родичів".
