"Чому мають помирати молоді?" Микола Бреславський за прикладом дідуся-упівця захищав Україну

З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року Микола Бреславський вирішив, як покійний дідусь Микола, котрий був воїном УПА та мав позивний "Орлик", стати на боротьбу зі споконвічним ворогом України — росією.
Переглядів: 2415
Микола Бреславський (на фото — зліва) помер вночі 16 квітня 2022 року від серцевого нападу

Микола Бреславський — старший стрілець 3-го відділення охорони 2-го взводу охорони 4-ої роти охорони 1-го батальйону охорони в/ч Т0910. Народився 9 жовтня 1973 року в селі Кропивник Калуського району. 15 квітня весь день був у караулі на посту, а вночі 16 квітня помер від серцевого нападу в розташуванні військової частини на 49-му році життя, повідомляють "Вікна" з посиланням на проєкт "Спогади України".

Ріс веселим, кмітливим і допитливим хлопчиком. Був другою дитиною у сім'ї. Дуже любив старшу сестру Наталію. У 1982 році пішов до першого класу Кропивницької восьмирічної школи. Мав здібності до математики, відвідував гурток шахів.

Після закінчення школи у 1989 році вступив на навчання до Войнилівського сільського професійно-технічного училища 34. Здобув спеціальність "Механізатор широкого профілю".

У 1992 був призваний на строкову службу до лав української армії, яку проходив на полігоні військової частини 42 299 у селі Нова Любомирка, що на Рівненщині.

Після повернення додому працював разом із батьками в шахті "Ново-Голинь". Потім охоронцем в агентстві "Луком-А-Україна". Там познайомився зі своїм найкращим другом Богданом Тимківим. Став хрещеним батьком його доньки Вікторії.

Оскільки Микола так і не одружився, то всю свою любов віддав своїм похресникам — Миколі, Олегу і Вікторії та улюбленій племінниці Оксані. Щиро радів їх успіхам та співпереживав невдачам. Був відповідальним і вимогливим як до себе, так і до інших.

У 2008 році отримав третю групу інвалідності й у зв'язку з хворобою офіційно більше не працював. Та не міг сидіти вдома, склавши руки. Самостійно опанував професію будівельника і почав займатися ремонтними роботами. Розпочав з першого будинку, де проживав з батьками та сім'єю сестри, і згодом працював на замовлення односельців. Кропивничани жартома називали його хлопчиком-помагаєм, веселий товариський, працелюбний. Міг дати мудру пораду, а то й просто підбадьорити добрим словом кожного, хто потребував його підтримки.

З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року не зміг спокійно спостерігати за тим, що відбувається: із словами: "Чому мають помирати молоді?" вирішив, як покійний дідусь Микола, котрий був воїном УПА та мав позивний Орлик, стати на боротьбу зі споконвічним ворогом України — росією.

Звернувся до Калуського територіального центру комплектування та соціальної підтримки й вже 4 березня разом із кращим другом Богданом та іншими добровольцями був відправлений до військової частини Т-0910. Згодом переведений на Рівненщину, де готували позиції для захисту від вторгнення ворога з боку Білорусії. Служив старшим стрільцем третього відділення охорони другого взводу охорони четвертої проти охорони першого батальйону охорони.

15 квітня весь день був у караулі на посту. А вночі 16 квітня помер від серцевого нападу в розташуванні військової частини на 49-му році життя.

Похований на кладовищі у рідному селі Кропивнику. Друзі та односельці проходять помолитися за упокій його душі згадати добрим та щирим словом свого земляка, бо Герої не вмирають.

23 липня 2023 року в Кропивнику на фасаді місцевої гімназії відкрили меморіальні дошки Героям Миколі Бреславському і Станіславу Сенику.