Мікаель Іщенко загнув під Бахмутом. Фото: Facebook/Надя Кіт Павлюк Про це "Суспільному" повідомила координаторка волонтерського центру"Прихисток душі" Оксана Соколюк.
Мікаель Іщенко народився 26 вересня 2002 року в Люботинській громаді, що на Харківщині. Хлопець навчався на факультеті хореографічного мистецтва Харківської державної академії культури, мав свій колектив. Після початку повномасштабної війни, у березні 2022 року, він переїхав у Косів Івано-Франківської області.
"У березні Мікаель прийшов у наш волонтерський центр, шукаючи, чим він може бути корисним. Йому тоді було 19. Він казав: "Може, є якась для мене робота? Що я можу робити? Можливо, я можу з дітьми займатися?" — пригадує координаторка "Прихистку душі" Оксана Соколюк.
За її словами, хлопець плів маскувальні сітки та допомагав волонтерам на кухні. Згодом, коли у штабі почали працювати з дітьми-переселенцями, навчав їх.
"Я йому казала: "Ти ж розумієш, що все на безоплатній основі?" Він відповів: "Добре". Мікаель проводив заняття з хореографії для діток. Він прекрасно з ними спілкувався, малеча просто обожнювала його. Діти на Мікаелі "висіли" буквально. Він був дуже позитивним, у нього усмішка не сходила з обличчя. Добре розмовляв українською, хоч і "проскакували" у нього русизми. Але завжди просив нас виправляти його і по-дитячому сміявся над нашою гуцульською говіркою", — розповідає Оксана Соколюк.
Влітку 2022 року Мікаель Іщенко вирішив вступити до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові.
"Ми дуже багато розмовляли з ним, йому боліло за Україну. Не знаю, що змінилося, але курсантом військового навчального закладу Мікаель так і не став. Тож вирішив піти добровольцем на війну. Його мама була дуже проти. Він їй відповів: "Я більше потрібен Україні як військовий, ніж танцюрист". Коли Мікаель їхав на фронт, то сказав: "Дякую, що ви мене прихистили, дали можливість працювати для країни", — ділиться Оксана Соколюк.
Мікаель Іщенко воював у складі 81 окремої аеромобільної бригади поблизу Білогорівки Бахмутського району.
Про загибель військового також у Facebook написав волонтер та чоботар з Косова Роман Хромейчук:
"Немає більшої любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх", — Біблія. Мікаель Іщенко, Міка, світла пам'ять тобі, хлопчику. "Я хочу стати героєм!" — твої слова при нашій останній зустрічі. Ти ним став. Не так, як хотілося. Хай буде проклята війна і ті, хто її розв'язав".
