Влада Калуської громади шукає допомогу для облаштування соціального житла для переселенців. Фото: Міська рада Робоча виїзна сесія міжфракційного депутатського об’єднання на Івано-Франківщині розпочалася 12 серпня з великої наради за участі представників влади, відповідних міністерств, волонтерських організацій, фондів і бізнесу. Народні депутати мають намір відвідати усі райони області, повідомляють "Вікна".
Як йшлося під час "круглого столу", внутрішньо переміщені особи проживатимуть у тилових громадах не лише до закінчення війни, а як мінімум ще кілька років, оскільки у багатьох житло зруйноване, в зоні бойових дій є повністю зруйновані міста, а на відбудову потрібні будуть роки.
Від початку війни в Калуському районі було зареєстровано 32 233 внутрішньо переміщених осіб. Частина людей повернулися додому (наприклад, після деокупації Київщини), частина — виїхали за кордон. Станом на зараз в районі є 17 099 внутрішньо переміщених осіб. На Калущині функціонують 7 прихистків на 226 місць. Зараз тут проживає 178 людей. У чотирьох громадах тривають будівельні роботи з облаштування житла ще для близько сотні вимушених переселенців. В закладах загальної середньої освіти району навчаються 829 дітей з числа внутрішньо переміщених осіб.
Більшість вимушених переселенців проживають в орендованих квартирах. Причому проблемою для них є орендна плата, вона зросла в середньому у півтора рази. Як повідомив на засіданні волонтер з Херсонщини Максим Козлов, який з сім’єю переїхав до Калуша, він знімає двокімнатну квартиру в середньому стані за 9 тис. гривень на місяць. Причому поміняв уже п’ять квартир. Мотивацією для переїзду було підвищення орендної плати власниками. Зважаючи, що житло, як правило, віддають у найм без оформлення документів та сплати податків, місцевій владі порадили співпрацювати з податківцями щодо виявлення таких випадків. Це також дозволить наповнювати місцеві бюджети.
Проблемою є також робочі місця для вимушених переселенців. Крім того, зросло навантаження на системи соціального захисту, освіту, охорону здоров’я громад і не усі з них мають у бюджетах податок з доходів фізичних осіб військових для забезпечення потреб, які зростають.
В Калуському районі є 29 релокованих підприємств, з них 16 — ведуть виробничу діяльність. До речі, більшість релокованих підприємств обрали Калуш – до громади переїхало орієнтовно 25 підприємств, з них 14 розпочали роботу.
Загалом з початку війни у Калуській громаді було зареєстровано 12 270 внутрішньо переміщених осіб, зараз їх є 5 906. Функціонують три прихистки — в Калуші, селах Мостище і Боднарів, де загалом проживає 95 осіб. Міський голова Андрій Найда озвучив результати опитування вимушених переселенців: 421 повідомив, що працевлаштувався, 157 — хочуть знайти роботу, а 185 — не мають такого наміру.
Проблеми, у розв’язанні яких калуська влада розраховує на допомогу законодавців:
- допомога у вирішенні питання влаштування соціального житла для внутрішньо переміщених осіб (у Калуші є два незадіяні дитячі садочки, де можна влаштувати таке житло для 300-400 людей, однак в діючому законодавчому полі на нього зможуть претендувати й інші люди);
- допомога у реєстрації індустріальних парків, де створюватимуть робочі місця (калуська влада подала на реєстрацію комунальний індустріальний парк у Калуші і приватний у Боднарові, однак через бюрократичні перепони рішень немає).
Також міська влада зацікавлена у тому, щоб діти вимушених переселенців відвідували дитячі садочки і очно навчалися у школах громади (у такому разі відбуватиметься їхня соціалізація, а бюджет громади отримає більше освітньої субвенції, однак, з іншого боку, роботу втратять вчителі шкіл громад, звідки приїхали діти і де вони навчаються дистанційно), а також у залученні внутрішньо-переміщених осіб до суспільно-корисних робіт, пов’язаних з забезпеченням життєдіяльності громади.
