Після повернення до Коломиї владика помолився перед Коломийською іконою Матері Божої «Це Мати твоя» Хтось у подібних обставинах може опустити руки чи просто змиритися, однак владика Василь Івасюк перетворив цей етап на досвід, з якого багато переосмислив і навіть порозмірковував над ідеями для свого подальшого служіння Церкві й людям.
У великому інтервʼю після повернення єпископа до України архиєрей розповів про процес реабілітації, мотивацію почати все з початку, підтримку, яку він знайшов у чужому для себе місці, що робитиме після повернення і звідки розпочне писати нову главу своєї історії. Про це пишуть на офіційному Інтернет-ресурсі Коломийської Єпархії УГКЦ.
— Найперше я старався, аби в Коломийській єпархії був єпископ-помічник. Але є певна процедура, яку не можна пришвидшити. Її проходить кожен кандидат на єпископа, і владика Петро, звісно, теж. Але, поки в нас не було помічника, то старався бути фізично присутнім хоча би через сучасні засоби масової інформації. Так я почав контактувати з людьми, надсилаючи привітання під час різдвяних і великодніх свят, Хресної дороги, а також звертався до них зі словом проповіді на радіо «Дзвони». Я намагався дати людям надію на спасіння у той спосіб, який був для мене доступний. Готував те все у перервах між фізичними заняттями, у години, що відведені для відпочинку і вечорами. Хотів, аби кожне моє слово торкалось душі і люди могли з того щось для себе почерпнути, — зазначив владика.
Як проходив ваш звичний день у Польщі? Знаю, що ви фактично вчилися ходити заново. Яких зусиль це потребує, можемо лише припустити. Як ви знайшли сили почати все з початку?
— Більше року з 7.30 до 19.00 години я мав фізичні навантаження, виконував різного роду вправи під наглядом фахівців. Крім цього займався і сам у кімнаті чи коридорі. А коли стомлювався, і тіло потребувало відпочинку, то сідав за комп’ютер, писав до людей слово чи виїздив у лісок, який неподалік, аби подихати свіжим повітрям. У неділю, час від часу, добрі люди мене відвозили до місцевої церкви Успення Пресвятої Богородиці у Ряшеві [Перемисько-Варшавська Архиєпархія УГКЦ – ред.]. Там, разом із українською громадою, я молився на Святій Літургії і так само звертався із Божим словом до вірних.
У моменти, коли опускалися руки, що ви собі казали, як себе підбадьорювали, щоб рухатися далі?
— За рік і один місяць на лікарняному ліжку я навчився боротися не лише зі своєю недугою, а й тими труднощами, про які ви кажете. Бо коли ти захворів на грип, то тиждень-два полежав, полікувався і вже здоровий. У моєму випадку треба було відновити роботу мʼязів, а цей процес не завершується ні за тиждень, ні навіть за місяць. Боротися з неохотою, і кожного дня рутинно долати всі випробування, мені допомагала надія на Боже Милосердя. Відтак я налаштовував себе на сумлінну працю як з лікарями, так і самостійно. Між тим багато молився і спілкувався з людьми, які підтримували. Все це допомогло мені звідси вийти.
Повний текст інтерв'ю — за посиланням.
За повідомленням Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, у Коломийській Єпархії відбудеться Архієрейська хіротонія Владики-номіната Петра Голінея.
У суботу, 19 серпня, о 18:00 у Катедральному соборі Преображення Христового (м. Коломия, вул. Театральна, 27), розпочнеться Чин Архієрейського найменування Владики-номіната Петра Голінея, Єпископа-помічника Коломийської Єпархії.
Чин єпископської хіротонії відбудеться 20 серпня об 11:00 год під час Архієрейської Божественної Літургії. Її очолить Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав.