Кожен працівник має свою частину роботи: хтось клеїть, хтось ріже, згинає, формує вироби. Про роботу підприємства розповіли на офіційному сайті міського голови Івано-Франківська Руслана Марцінківа, інформують "Вікна".
Наталія Шульга на підприємстві працює з 1977 року. Прийшла сюди, коли їй не виповнилося і 16-ти. Це зараз тут виготовляють лише вироби з картону, раніше робили багато різноманітної продукції. Без роботи, каже пані Наталія, на одну лише пенсію з інвалідності не проживеш. До того ж людям з інвалідністю дуже необхідне спілкування.
"У нас були різні профілі: і джгути ми робили, і колодки, і клепали гірлянди, сітки в’язали люди ще на домники, у нас була різна продукція. Зараз у нас вже мало людей залишилось на підприємстві та і нема вже такої роботи. Незрячі люди куди підуть? А тут трохи спілкування зі своїми людьми, трохи до пенсії якась хоч невелика зарплата", — розповідає працівниця підприємства Наталія Шульга.
Колись тут працювало понад дві з половиною сотні незрячих. З часом робота та можливості реалізації продукції знизилися, тому наразі на виробництві задіяно лише 40 осіб. Кожен працівник має свою частину роботи: хтось клеїть, хтось ріже, згинає, формує вироби. Потужність виробництва для такої кількості працівників чимала — 15 тисяч швидкозшивачів та 10 тисяч картонних папок на день. Однак, попри такі результати, є проблеми з реалізацією. Розширити асортимент, тим самим створити нові робочі місця на підприємстві, — це нагальність, адже в часі війни людей із вадами зору в Івано-Франківську суттєво збільшиться.
"Ми говорили якраз з міським головою про те, щоби додати якесь обладнання, тому що війна триває і зараз людей з вадами зору, на жаль, більшатиме, але це є реалії та потрібно розвивати такі учбові виробництва. Я думаю, що ми б цих людей взяли на роботу. Вони б тут працювали і реалізовували себе. Єдине, що нам потрібно розширювати, продукцію розширювати, можливо, якийсь туалетний папір. Там, де будуть люди задіяні, там, де вони зможуть себе задіяти на якомусь етапі цієї роботи", —впевнений директор учбово-виробничого підприємства людей з вадами зору Роман Месик.
Раніше на підприємстві частково зробили благоустрій. Зараз, каже міський голова Руслан Марцінків, необхідно покроково продумати щодо закупівлі нового обладнання для розширення асортименту. Більший попит мають гофровані картонні коробки та туалетний папір.
"Ми свого часу тут благоустрій робили, зараз, думаємо, допомогти обладнанням, тому що, на жаль, людей з інвалідністю збільшується внаслідок війни. Багато хлопців та дівчат будуть повертатися, і вже повертаються з інвалідністю. І потрібно, щоби люди працювали, люди заробляли кошти та могли мати спілкування. А таке соціальне підприємництво дозволить більше виробляти продукції та більше задіювати, тому, надіємося, що спільними зусиллями закупимо нове обладнання, яке збільшить кількість продукції, яку зможе виготовляти дане підприємство і таким чином залучить більше людей, які зможуть тут працювати", —переконаний Руслан Марцінків.
До речі, продукція, яку зараз виготовляють незрячі на підприємстві, досить хорошої якості. Кожну партію картонних виробів перевіряє контролер. А вже після цього відправляють під реалізацію.