Разом з акторами Канів відвідали син Героя, Євген Гірник Це художньо-документальний твір про життя і подвиг Олекси Гірника, за який автор став лауреатом однойменної премії.
Під українським небом, на схилах Дніпра у Каневі зустрілися дві громади: Калуська та Канівська, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
Актори народного театру «Легенда» палацу культури «Юність» завітали на це значуще місце з виставою про нашого краянина Олексу Гірника — «Вогонь безсмертя» (режисерка — Леся Піцик).
У виставі — героїчна історія подвигу Олекси Гірника, який свого часу з любові до України та гніву до її гнобителів, в знак протесту радянському режиму вчинив акт самоспалення на Чернечій горі, поруч з могилою Тараса Шевченка.
Пізнавальною була зустріч із Олександром Гнучим поруч з пам’ятним знаком Олексу Гірнику, який розміщений там, де Олександр Миколайович першим знайшов обгоріле тіло калушанина Гірника. Олександр Гнучий і підібрав перших 6 листівок Олекси, які зберіг і до цього часу. Копію однієї з листівок він передав режисерці Лесі Піцик.
Разом з акторами Канів відвідали син Героя, Євген Гірник, матері та дружини наших Захисників, які загинули в бою за Україну, а також ветерани війни.
Мати полеглого Героя Володимира Кушлика процитувала Степана Бандеру:
«І прийде час, коли один вигукне Слава Україні, а тисячі відповідатимуть Героям Слава!».
Раніше виставу "Вогонь безсмертя" про Олексу Гірника презентували у "Калуській в'язниці".
Нагадаємо, головну роль Олекси Гірника зіграв Іван Москалюк. Це прем'єрна роль для актора муніципального театру «Легенда». Також у виставі задлучені Дмитро Равх, Олег Відливаний, Юлія Дюндіна, Андріана Кульбанська, Леся Бобяк, Ольга Бойко, Анна Шабуня.
Довідка. Олекса Миколайович Гі́рник (28 березня 1912, Богородчани Івано-Франківської області — 21 січня 1978, Канів Черкаської області) — український дисидент, політв'язень, Герой України. 21 січня 1978 року, у переддень 60-ї річниці проголошення самостійності України Центральною Радою (22 січня 1918), вчинив акт самоспалення біля могили Шевченка на знак протесту проти русифікації України. Інформація про цей вчинок замовчувалася за роки радянської влади.