Валерій Сокіл загинув 19 червня 2022 року неподалік селища Врубівка Луганської області внаслідок артилерійського ворожого обстрілу, отримавши не сумісні із життям поранення.
25 червня 2022 року в селі Цвітова захисник знайшов і місце вічного спочинку.
"Для сімʼї він був сонцем, яке сяяло і зігрівало. Синам був прикладом мужності і героїзму, а для маленької донечки Катрусі, яка цьогоріч вперше переступить шкільний поріг, але… без тата, люблячим і дбайливим батьком", — йдеться в повідомленні Войнилівської територіальної громади.
Вони з мамою Світланою в піснях, які присвятили татові, горнуться душею до нього і мріють про мир.
Всі присутні зі сльозами на очах висловлювали слова вдячності матері Героя і дружині, котрі є прикладом справді сильної, мужньої української жінки-берегині.
"Валерій Сокіл вічно житиме у наших серцях. Його жертовність, патріотизм, вірність присязі і любов до України — це найвищі людські цінності. Памʼятаємо! Цінуємо! Дякуємо!" — пишуть земляки.
Раніше меморіальну дошку пам'яті Валерія Сокола було встановлено на фасаді Калуського ліцею №4.
Довідка. 5 березня 2022 року після нападу російської федерації на Україну Валерій Сокіл став добровольцем Збройних сил України. Проходив службу в артилерійському дивізіоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Побратими згадують його як мужнього, відважного, сильного воїна, який не боявся йти вперед, міг завжди прикрити спину, а в критичний момент — розрядити ситуацію.
Загинув Валерій Сокіл 19 червня 2022 року неподалік селища Врубівка Луганської області внаслідок артилерійського обстрілу у російських окупантів під час якого отримав несумісний із життям поранення. Йому було лише 46.
24 червня спочатку громади Калуша, а пізніше і мешканці Войнилова і села Цвітової прощалися з Героєм. Саме у цьому невеличкому селі на Калущині він знайшов свій останній спочинок.