Паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань, — лікарка Олеся Перегінець

Тютюнопаління залишається однією з найсерйозніших медикосоціальних проблем і найбільш поширеною у всьому світі шкідливою звичкою. Залежність від тютюну внесено в Міжнародну класифікацію хвороб. Нікотин є своєрідним стимулятором нервової системи, що має патологічний вплив на організм і здоров’я людей.
Переглядів: 1357
Ілюстративне фото. Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців вдвічі вища, ніж серед тих, хто не палить.

Всі форми споживання тютюну, включаючи паління сигарет, сигар, трубок, жувального або нюхального тютюну і на сьогодні  існуючих альтернатив звичайним сигаретам  вейпів та електронних сигарет, у тому числі популярних серед молоді так званих «одноразок», а також вплив продуктів його згоряння на тих, хто не палить (пасивне або вимушене паління), значно підвищують захворюваність і передчасну смертність, що спричиняються більш як 20-ма різними хворобами. Але на даний час куріння сигарет промислового виробництва досі залишається найбільш поширеним способом вживання тютюну в Україні, повідомляє лікарка із загальної гігієни відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики неіфекційних захворювань Калуського районного відділу ДУ «Івано-Франківський ОЦКПХ МОЗ» Олеся Перегінець.

Більшість досліджень показали, що ризик виникнення захворювань залежить як від кількості випалюваних сигарет, так і від тривалості паління. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку понад 8 млн людей в усьому світі помирають через хвороби, спричинені вживанням тютюну. Україну відносять до країн з високою розповсюдженіcтю паління, яке є опосередкованою причиною кожного п'ятого випадку смерті осіб віком понад 35 років.

Споживання тютюну значно впливає на стан здоров'я людини. В тютюновому димі міститься близько 4 000 хімічних компонентів, які можна поділити на наступні групи:

  • нікотин;
  • смоли;
  • монооксид вуглецю;
  • подразнюючі засоби.

Більшість людей, які вживають тютюн, розпочинають палити в юному віці, що викликає швидше формування нікотинової залежності та ускладнює відмову від куріння у старшому віці.

З часом у курців, розвивається не лише психологічна, а й фізична залежність від нікотину.

Смертність від серцево-судинних захворювань серед курців є вдвічі вищою, ніж серед тих, хто не палить. Паління на 30-40% обумовлює смертність від ішемічної хвороби серця. У жінок, які палять і застосовують оральні контрацептивні засоби, ризик розвитку мозкового інсульту, в 20 разів вище ніж у жінок, що не палять.

Також паління спричиняє 30% всіх випадків смерті від онкологічних захворювань і 90% всіх випадків захворювання раком легень.

Тютюнопаління також істотно збільшує ризик розвитку інших форм рака: ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, підшлункової залози, нирок, сечового міхура, шийки матки.

У курців в 5-8 разів частіше розвиваються хронічні обструктивні захворювання легень.

Діти курців мають значно гірші імунологічні показники і тому вони більш схильні до частих вірусних та бактеріальних інфекцій.

Паління негативно впливає на ендокринну систему, особливо жіночу. У жінок, які курять, частіше виникають аменорея, кровотечі, зниження ecтpoгенів в крові, рання менопауза. У 15-30% жінок, які курять, діагностується дифузно-токсичний зоб.

Паління жінок під час вагітності спричиняє не тільки збільшення частоти ускладнень вагітності і випадків внутрішньоутробної смерті плода, зростання ризику викиднів і зниження маси тіла новонароджених, але й позначається на здоров'ї дитини протягом перших 7-9 років життя відставанням психічного і фізичного розвитку.