Незважаючи на проблеми із зором, Євген Гулевич добився зарахування в Десантно-штурмові війська ЗСУ. Вічна пам’ять! Євген Гулевич народився 21 липня 1975 року в Калуші. Його батько працював будівельником, мати — інженером у центральній заводській лабораторії на Калуському хімічному комбінаті. Мав брата, який був старшим на 5 років.
Навчався у Калуській ЗОШ №2. Відвідував театральний та художній гуртки. Пізніше вступив до Львівського національного університету імені Івана Франка на факультет журналістики. 2005-го року закінчив магістерську програму з культурології цього ж університету, інформує Калуська міська рада.
Розпочав професійний шлях журналістом у виданнях "Експрес" і "Пост-Поступ". Згодом був науковим співробітником. У період із 2010 по 2015 роки був директором Центру гуманітарних досліджень Львівського національного університету ім. Івана Франка. Займався художнім і науковим перекладом, редагуванням, культурологією, громадськими мистецько-дослідницькими практиками й ініціативами. Засновник і співавтор низки важливих культурних і видавничих проєктів. Зокрема, був головним редактором українського видання "Світовий атлас вуличного мистецтва і графіті" Рафаеля Шактера.
У 2019 році Євген для масштабного виставкового проєкту "Ангели", у якому був співатором, писав мистецтвознавчі статті і проводив фахові консультації. У 2021 році — співкуратор міжнародної міждисциплінарної (не)резиденції "Суміжність" — трансдисциплінарної резиденції для художників і дослідників, які працюють із технологіями, новими медіа та громадськими місцями.
Повномасштабне російське вторгнення Євген Гулевич зустрів у Калуші. І абсолютно неочікувано для родичів та друзів через кілька днів відправився боронити Україну.
Незважаючи на проблеми із зором, Євген Гулевич добився зарахування в Десантно-штурмові війська ЗСУ — 46-ту окрему аеромобільну бригаду. Після вишкілу став кулеметником — оперував німецьким MG-3.
31 грудня 2022 року Євген Гулевич загинув від кулі російського снайпера під Бахмутом. Довгий час 47-річний молодший сержант вважався зниклим безвісти. Через постійні обстріли тіло вдалося забрати лише наприкінці березня.
Поховали Євгена Гулевича 10 квітня 2023 року на Марсовому полі — військовому цвинтарі у Львові поруч із Личаківським кладовищем.
"Ділитися і бути щедрим — чудесне природне начало життя. Те, що давали тобі з любові, легко повторювати, любо віддавати. Ми зараз всі поділяємо те, що спільно віддаємо, кожний і кожна по-своєму, дуже по-різному. Війна згуртовує без винятку. Дивитися після війни на Україну минулими очима немає сенсу, ми вже якась інша країна. Цей новий сенс всім дає новий початок, нове відчуття світу, якому неквапом дозріє належне розуміння, слово і діло. Тож не забуваймо посеред гострого болю, розпачу, пустки, люті чи сліз прихилятися довірливо до оцього великого чуття єдності, яке каже, що все буде добре!".
Євген Гулевич, 17 березня 2022 р.
