6 вересня 2017 року відбулося урочисте відкриття криївки «Черемоша» Старша наукова співробітниця музею «Калуська вꞌязниця» Людмила Андрійчук розповіла, що криївки були схованками, де повстанці могли перебувати повстанці тимчасово або на тривалий період. Підземні споруди довготривалого перебування могли мати декілька кімнат. Основною вимогою було те, щоб конструювали їх під землею, щоб уникнути викриття радянськими спецслужбами, інформують "Вікна".
Більшість криївок розміщувалися високо в горах, в густих лісах задля того, щоб їх було важко знайти. Підгірська криївка була місцем тимчасового перебування для повстанців. Точної дати спорудження немає, однак історики припускають, що це приблизно 1944 рік. Так, криївка «Черемоша» була призначена для друку інформаційних та агітаційних листівок, які розповсюджувалися в селі Підгірки та у Калуші. В приміщенні стояв столик, декілька стільців і друкарська машинка, якою користувалися хлопці для друку матеріалів.
Як відомо, 6 вересня 1945 року загинули шестеро підпільників: Володимир Калиній (псевдо «Артем»), Іван Лилак (псевдо «Олексій»), Іван Магас (псевдо «Черемош»), Степан Магас (псевдо «Благий»), Данило Когут (псевдо «Хмара»), Зеновій Табачук (псевдо «Вітер»).
Кажуть, що героїв видав НКВДистам героїв місцевий житель. Є версія, що повстанці дали гідну відсіч ворогам. Проте сили були нерівними. За іншим припущенням, повстанці могли самі себе вбити, аби лише не здатися ворогу.
Хлопці загинули на місці, де зараз розташована реконструйована криївка «Черемоша», зазначає Людмила Андрійчук. Тут і закопали тіла загиблих юнаків. Проте місцеві мешканці вночі викопали і поховали їх на цвинтарі у Підгірках.
Місце криївки віднайшов Ігор Петрів, який знав, де знаходиться схованка повстанців, адже мама Ігоря Петріва була звꞌязковою УПА. Коли був маленьким, то мама показала йому це місце і так дослідники віднайшли укриття. 6 вересня 2017 року відбулося урочисте відкриття криївки «Черемоша». Також тут встановлено памꞌятний хрест за загиблими героями.
За словами Людмили Андрійчук, унікальність криївки в тому, що вона відкрита і доступна. Щоб побачити побут повстанців, не треба йти високо в гори.
Виконувач обов’язків директора музейно-виставкового центру Олег Відливаний додав, що криївка була значно меншою, аніж зараз, зокрема, нижчою. Повстанці не заходили в приміщення через двері, а через верх, який був замаскований. Тут хлопці їли кашу, сало, займалися спортом, щоб підтримувати фізичну силу. Особливо важко було взимку, адже іноді доводилося не виходити з криївок по пів року, щоб вороги не побачили на снігу слідів. Також для маскування коли на вулиці був день, то в криївці була ніч, і навпаки.
Щоб згадати подвиг повстанців і вшанувати їхню памꞌять, до меморіального комплексу криївка «Черемоша» прийшли учні навчальних закладів, працівники музею, представники духовенства, влади і небайдужі мешканці міста.
Поминальну панахиду за полеглими воїнами відправив сотрудник парафії Стрітення Господнього УГКЦ о. Станіслав Андрушкевич. Заступниця міського голови Надія Гуш разом з учнями Калуського ліцею №10 поклали квіти до памꞌятного знаку.
Охочі мали можливість побувати у криївці «Черемоша», ознайомитися з побутом, умовами проживання повстанців. Діти дивувалися витривалості повстанців, які переносили вологість, замкнутий простір і темряву.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
