Сіль пливтиме до Галича майже добу: сьогодні вдень її зустрінуть у княжому місті За словами заступниці начальника управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради Лесі Піцик, для того, щоб реалістично відтворити події Середньовіччя, використали багато художніх номерів. Актори майстерно втілили ролі солевара, наглядача, зварича, боярина. Родзинкою історичної реконструкції став сам процес солеваріння, доставка солі до човна і сплав, інформують "Вікна".
«Ми спеціально підготували панву, в якій варять сіль, нарубали дров, на яких варили сіль, налили соленої ропи. Сіль вариться до 5 годин. Випарюються кристалики, вода і видно білу сіль. Після цього її сушать. Сіль вантажимо в мішки на воза і транспортуємо човном до Галича. А сьогодні в Галичі на ярмарку будуть продавати нашу калуську сіль», — запевнила Леся Піцик.
Режисер молодіжного театру «Сілентіум» Дмитро Карачун виконав роль боярина, власника солеварні, який доставляє сіль до князівського двору і отримує за це чесно зароблене золото. Каже, що раніше сіль була дуже дорогою і дохідною справою. Завдяки продажу солі мали можливість жити галицькі міста, а люди будували маєтки і заробляли цілі статки.
У краєзнавця, начальника Явірницького пошуково-рятувального відділення управління ДСНС в Івано-Франківській області Василя Фіцака охочі мали можливість придбати сіль, яку він виварив із самостійно із ропи. Ціна — від 100 до 120 гривень. А ще калушанин представив сіль із Соледара, Туреччини, Новиці, Петранки, Завою та Долини.
«Ми провели дослідження криниць, які є на території Калуського району. Провели заміри глибин криниць і виварювали сіль, щоб зрозуміти, що це є розсіл — насичений і концентрований розчин. На табличках можемо бачити, що з літри ропи ми отримували по 300 г солі».
Виварювання солі — трудомісткий процес, адже все робиться вручну. 5-6 літрів ропи треба варити 5-6 годин.
Генеральний директор національного заповідника «Давній Галич» Володимир Олійник висловив подяку Калуській громаді за підтримку і зазначив, що свого часу Галицько-Волинська держава була другою гілкою державотворення.
«Після роздрібнення і занепаду Київської русі Україна переноситься на терени Галицько-Волинської держави з центром саме в Галичі. Здається, що сусідня громада, де заново треба робити дороги, церкви. 1000 років тому в Галичі було 30 церков, був потужний розвиток. За розмірами і кількістю населення Галич був вдвічі більшим за Лондон і Париж разом взяті. Разом з Краковом і Віднем входив до трьох найбільших міст східної Європи. Отаку перлину маємо на Прикарпатті. Австро-Угорська, Польська і Російські імперії все це занедбали. З початком незалежності України велич Галича відновлюємо», — зазначив гість.
Гостям з Галича подарували мішечки з автентичною калуською сіллю. Присутніх частували благодійним бограчем: кошти від продажу спрямують на допомогу ЗСУ. Сіль пливтиме до Галича майже добу: сьогодні вдень її зустрінуть у княжому місті.
Творчу частину дійство організували народний театр «Легенда», молодіжний театр «ЛюбАрт», народний молодіжний театр «Silentium», а також зразковий театр пісні «Гармонія». Участь у перфоменсі взяли студенти Калуського фахового коледжу культури і мистецтв, викладачі дитячої музичної школи та народний цирк «Молодість».
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
