Як подолати тривожність? Поради калуської психологині Наталії Сербін

Повномасштабна війна стала величезним випробуванням для українців. Воєнні дії вплинули на психологічний стан кожної людини, в тому числі навіть на тих наших земляків, котрі виїхали за межі України. Не дивно, що і рівень стресу та тривоги можуть зашкалювати, перевищуючи допустиму норму.
Переглядів: 3785
Чудово допомагають впоратися з тривогою фізична активність, піші прогулянки (особливо з близькою людиною), арттерапія

«Вікна» поспілкувалися з калуською психологинею Наталією Сербін, яка дала поради, як впоратися з тривожністю.

Тривога — це нормальна реакція організму на небезпеку. Але буває так, що цей механізм нормальної реакції ламається і людина починає надмірно переживати. Так з'являються тривожні та нав'язливі думки. В результаті з'являються перебільшення проблеми, загрози та недооцінювання власних сил.

Коли людина страждає на надмірну тривогу психологиня радить виконати техніку моніторингу власних думок. Так, на аркуші паперу чи блокноті, попередньо розділивши таблицю на три колонки (дата і час, емоція і думки) потрібно записати свої страхи. Від шкали від 0 до 10 оцінити силу емоцій. Головне — здійснювати моніторинг систематично, а не випадково. Буває так, що людина здійснює моніторинг і руйнує свої твердження про відчуття тривоги.

Чудово допомагають впоратися з тривогою фізична активність, піші прогулянки (особливо з близькою людиною), арттерапія, складання пазлів, відвідання виставок, техніки дихання (релаксації). Навіть звичайні прогулянки мають дуже позитивний ефект, адже під час них виробляється серотонін (гормон щастя і радості) та меланін (гормон сну). Всі ці методи дієві, важливо всьому знати міру і баланс. Рекомендовано обирати зі спеціалістом, адже кожна ситуація індивідуальна.

Перший крок, коли людина відчула тривожність, — перемістити себе у безпечне місце, радить психологиня. Наприклад, у спогадах перенести себе в дитинство, в деталях згадати запах бабусиної випічки, послухати звуки природи.

Важливо розуміти і те, що тривога буває корисною, а не завжди несе небезпеку, зазначає Наталія Сербін. Наприклад, стоїть мама на узбіччі дороги і бачить, як здалеку їде автомобіль з великою швидкістю. В голові виникає образ, що дитина може вибігти на дорогу і вона відчуває страх. Тоді вона міцно тримає дитину за руку і тримає доти доки машина не проїде. А от коли мама часто телефонує дитині під час уроків і запитує чи все з нею добре, чи ніхто її не ображає. Тоді це надмірна тривога, з якою потрібно боротися.

За словами Наталії Сербін, з початком війни клієнти часто звертаються з тривогою, безсонням, тоді як раніше більш поширеними були сімейні проблеми. Часто люди кажуть, що хочуть повністю позбутися страхів, думати тільки позитивно, без будь-якого негативу. Але так не буває, акцентує психологиня. Адже сила не у відсутності страху, а в тому, що людина діє всупереч своїм страхам.

Ірина БОРАЧОК, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер