Шлях воїна і бойового медика. У Калуші вшанували загиблих Петра Урсуловича та Ігоря Піха

Сьогодні, 12 вересня, на фасаді Калуського ліцею №5 відбулося відкриття інтерактивних меморіальних дощок загиблим Героям, випускникам ліцею — Петру Урсуловичу «Хмурому» та Ігорю Піху «Доку». Обидва воїни, не зважаючи на бойові поранення, поверталися в стрій. Загинули, як справжні воїни, в боях за Україну.
Переглядів: 4149
Відтепер тут встановлені три дошки Героям: Юрієві Ковальчуку, Петру Урсуловичу та Ігореві Піху. Фото: міська рада

Товариш Петра Урсуловича Володимир Іваницький зазначив, що Герой завжди мріяв бути воїном, а ім'я Петро, що у перекладі з грецької означає «камінь, скеля» вписувалося в характер полеглого захисника.

«Згадую про Петра — і в мене на думці шлях воїна. Наскільки знаю Петра, він завжди хотів бути воїном. Він готував себе до цього, став воїном і загинув ним. Він був безкомпромісним, сильним, твердим. На нього можна було понадіятися. Він був вимогливим до себе і до інших. Кажуть, що Герої не вмирають, а вони насправді першими ідуть, жертвуючи власним життям, здоров'ям заради тих хто позаду, збоку, вдома.  Петро, як і інші, мав мрії… Десь між боями він, напевно, мріяв про родину, дочку, яка виросте, а він буде в неї на весіллі, мріяв про сімейний затишок. Хоч Петро мав похмурий вигляд, але настільки в нього була добра душа, всі, хто його знав, підтвердять мої слова».

У складі калуської чоти третьої сотні самооборони Майдану Петро брав участь у найгарячіших подіях, у протистояннях на вулиці Грушевського в обороні Майдану 19-20 лютого 2014 року.

До 2016 року був найактивнішим волонтером громадського координаційного центру з підтримки та сприяння воїнам АТО Калущини. Неодноразово їздив у гарячі точки АТО, передаючи автівки та все необхідне для наших бійців. 2018 року його визнали волонтером року в рамках міського конкурсу рейтингу популярності та здобутків «Досягнення року».

Кілька років воював у зоні АТО/ООС у складі четвертого батальйону оперативного призначення Національної гвардії України «Крук».

24 лютого 2022 калушанин знову став оборонцем України та командиром десантно-штурмового відділення 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України.

Отримав поранення, проте після лікування знову повернувся на передову. 30 жовтня 2022 року біля села Невське Сватівського району на Луганщині Петро Урсулович загинув, провівши 249 днів у жорнах війни. Бійцю було лише 43 роки.

Дружина загиблого воїна Ігоря ПіхаВіра Піх  — зізналася, що в її чоловіка було непросте життя, але він його любив. Свого часу калушанин зі звичайного водія перетворився на бойового медика. Сталося це буквально за декілька тижнів. Дружині доводилося діставати багато медичних інструментів. Багато хто дивувався навичкам і знанням чоловіка.

«Мене запитували: «Він у вас лікар?» Я казала «ні». А що він буде з цим всім робити? — запитували люди.  Він вмів швидко вчитися і мав в Бога талант. Половину життя поєднував роботу і догляд за важкохворими лежачими родичами. Без медичної освіти вмів робити те, чого в нас вчать роками. Він для мене Герой. А сам Ігор вважав, що просто добросовісно виконує роботу», — розповіла вдова.

Віра Піх зазначила, що знає особисто тих воїнів, яким її покійний чоловік врятував життя.

Ігор Піх на позивний «Док» — бойовий медик першого гірсько-штурмового взводу першої гірсько-штурмової роти 108-го окремого гірську штурмового батальйону 10 окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс».

Працював у ювелірній майстерні та дуже любив свою роботу. В пошуках більшого поїхав до Польщі. Але важка хвороба мами у 2017 році змусили його повернутися до рідного міста.

У травні 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією, ставши бойовим медиком.

12 липня 2022 року отримав контузію. Після місячної реабілітації повернувся на бойові позиції. За словами старшого бойового медика першої гірсько-штурмової роти, Ігор увесь час вчився, горів роботою. Він дуже багато робив на передовій,  багатьох хлопців рятував. Того дня разом із групою йшов на допомогу. Хлопці берегли його — медик же. Врятувавши побратиме, «Док» загинув 2 жовтня 2022 року під час стрілецького бою у районі населеного пункту Спірне Донецької області. Йому було 47 років.

За особисту мужність, виявлену в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку Указом Президента України Ігоря Піха нагороджено «Орденом за мужність» третього ступеня (посмертно).

Директор ліцею Мирослав Кусень висловив шану і подяку родинам загиблих Героїв та додав, що захисники були відповідальними та здібними учнями, гідними синами своєї батьківщини. Саме такими їх пам'ятає навчальний заклад і пам'ятатиме, оскільки меморіальні дошки увічнять їхню пам'ять. Відтепер тут встановлені три дошки Героям: Юрієві Ковальчуку, Петру Урсуловичу та Ігореві Піху.

У публікації використано матеріали проєкту "Спогади України".

Ірина БОРАЧОК, журналістка

Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер