Ілюстроване фото. Людина у військовій формі є ціллю для ворога. Фото: kokoshay/Depositphotos Експерти поділилися думками, чи не мілітаризує дитячу свідомість носіння військового одягу та з чим має асоціюватися військова форма у дітей та підлітків, пише "Українська правда".
Військовою формою вважається одяг, виготовлений з тканини маскувального малюнку зразка 2014 року (ММ-14), який містить п’ять відтінків між жовтим та коричневим кольорами. Відповідно до наказу Міноборони, піксель мають право носити військовослужбовці, військовозобов’язані під час проходження зборів, резервісти, курсанти та ліцеїсти, а також особи, звільнені з військової служби в запас або у відставку з наданням права носіння військової форми одягу.
Цивільні не можуть носити військову форму. Носіння одягу зі знаками розрізнення військовослужбовців ЗСУ чи інших військових формувань є адміністративним правопорушенням. Стаття передбачає покарання у вигляді попередження чи накладення штрафу від 2 550 грн до 3 400 грн із конфіскацією відповідного одягу.
"Заборона діє 2019-го року з метою присікти недоречне носіння військової форми в країні, де триває війна. Дитина — цивільна особа, тому одягати військову форму їй не можна", — пояснює адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак.
На складання правопорушення впливають обставини, мета, з якою форму одягли та місце, адже на території, де ведуться бойові дії, людина у військовій формі є ціллю для ворога.
"Якщо на малу дитину вдягнути форму — це не введе в оману, що це військовослужбовець і не спричинить негативних наслідків. Водночас якщо 17-річний підліток вдягне елемент військового одягу з розпізнавальними знаками — це може ввести в оману. Так само, якщо цивільна людина одягнула, умовно, футболку в піксель — це може свідчити про адмінправопорушення", — додає Новак.
Військова форма — перш за все форма, яка вирізняє військових, зазначає директор Інституту соціології НАН Євген Головаха.
Форма — це належність до професії, тому накладає на людину, яка в неї одягнута, відповідальність та обов’язки. Через те, що сьогодні "український піксель" часто зустрічається на вулиці, в дитини можуть сформуватися власні асоціації щодо нього, тому батькам варто пояснити, що це за одяг, хто його носить та навіщо.
"Навколо військових атрибутів іноді виникає шлейф війни, який може обтяжувати жертовністю чи якимись схожими відчуттями як дітей, так і дорослих. Умовно: я на тебе одягну форму батька, який загинув. То що може подумати дитина? Що вона також загине?", — каже Євген Головаха.
Якщо батьки чи дорослі купують дитині одяг кольору "українського пікселя" з метою вдягнути його на свято чи урочистий захід, психологиня фонду "Голоси дітей" Оксана Писарєва радить не поспішати.
Спершу варто дізнатися в дитини, з чим він в неї асоціюється та що вона про нього знає.
"Діти живуть в такому ж медіапросторі, як і дорослі: бачать білборди, зустрічають військових на вулиці, дивляться фото та відео з фронту. Коли вона одягає такий одяг, може виникнути когнітивний дисонанс", — розповідає Оксана Писарєва.
Діти до 3 років найчастіше не надають вагомого значення речам. За словами психологині, в цьому віці ними керують рефлекси, як-от: якщо лунає повітряна тривога, потрібно йти в укриття. Пояснити значення речей дитині до 3 років зазвичай важко.
"У цьому віці батьки одягають дитину для себе. Поставте собі питання: для чого одягати дитину саме в піксель. В пам’ять про загиблого? З метою зробити фото? Чи є в цьому необхідність загалом?", — мовить психологиня.
Глибше значення речей усвідомлюється в дошкільному віці — 3-6 років, коли у дитини можуть виникати низка запитань, на які вона шукатиме відповіді.
Школярі та підлітки можуть носити речі загиблого на війні родича, коли проживають процес горювання. До речей може виникати особливе, дбайливе ставлення, дитина може одягати форму у важкі чи важливі для себе моменти.
"Це фізичний спосіб залучити пам'ять про загиблу людину до важливих подій. Через одяг ніби з’являється відчуття присутності людини, її підтримки. Якщо це допомагає і психологічно дає опору дитині — тут немає правильного чи неправильного, це нормально", — пояснює Оксана Писарєва.
Вона додає, що речі загиблого можуть допомогти протягом чотирьох стадій горювання: заперечення, гніву, торгу та депресії. На останній п’ятій стадії — прийняття — незалежно від того, наскільки глибокими є страждання, дитина має повернутися до звичного життя.
"Бити на сполох треба тоді, коли дитина починає ніби служити своєму горю, коли річ загиблого набуває головного значення в її житті.У цьому випадку дорослим варто проконсультуватися з дитячим психологом, адже дитиніпотрібно допомогти прогорювала й перенести всі спогади та емоції в пам’ять", — каже Оксана Писарєва.
Експертка додає, що одягати військову форму дітям заради розваги/тренду/хайпу — невігластво. Схожий рівень свідомості в Росії, коли дітей в садках одягають в костюми танка й влаштовують "маскаради".
