"Да Вінчі" став культовим воїном і командиром у ЗСУ. Вічна і світла пам’ять! Сьогодні, 21 липня, на фасаді Івано-Франківського професійного будівельного ліцею, де навчався Дмитро Коцюбайло, відкрили пам’ятну анотаційну дошку Герою України. Про це повідомив міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, інформують "Вікна".
Дмитро не довчився у ліцеї ще рік, бо обрав свій шлях — захищати Україну.
"Як приїхав з Майдану сказав: "Мамо, я йду на схід". Я сказала: "Куди? Ти ж дитина, тобі ще вчитися треба". Та він як пішов в 2014 році, потім отримав поранення, приїхав на реабілітацію, побув 2 дні і знову сказав, що їде на схід. З пластиною у плечі, так з нею і залишився. Його прадід був в УПА, він з дитинства цікавився історією, якісь розкопки вів, любив таке з дитинства. Я ще пам’ятаю, як він був на Майдані, приїхав і каже "Мамо, це буде ще велика війна. Побачите, що це буде зі сходу, якщо на сході не припиняться бойові дії, вони підуть дальше і буде велика війна", — пригадує Оксана Коцюбайло, мама Дмитра Коцюбайла "Да Вінчі".
Мати Героя України впевнена, що зараз потрібні такі заходи, щоб не забувати всіх Героїв, які загинули за Україну, не забувати, що дійсно були такі хлопці, які боронили нас від русні, від тої дикої орди.
"Він був людиною, яка завжди готова допомогти і прийти на поміч. Він відрізнявся своїм характером. Відразу було чутно і видно його патріотизм до держави. Ми не думали, що він поїде на війну, тому що він мав ще довчитися. Коли він поїхав до Києва, ми всі очікували, всі одногрупники писали й питали, коли він повернеться. Він написав: "Коли все закінчиться". От так закінчилося печально", — пригадує одногрупниця Дмитра Наталія Блага.
Дівчина зізнається, як дізналась про те, що Дмитро загинув — не могла повірити і тиждень плакала.
"Мені здається, що могли загинути всі, тільки не він. Ми завжди слідкували за новинами і розпирала така гордість за нього. І коли він давав своє останнє інтерв’ю, на тому інтевр’ю він вже був такий мужній, дорослий, і такий мужчина. Його смерті ніхто не сподівався. Це велике горе для всіх, хто знай його і для всієї сім’ї. Всі його чекали тут, не так його тут планували зустріти", — додає Наталія.
Ольга Гузар — директорка будівельного ліцею — пригадує, що Дмитро був дуже радий тут навчатися, а особливу любов мав до історії. В зошитах малював історичні сюжети та казав, що хоче залишити свій внесок в історію. Йому це направду вдалося.
"Дякую усій родині за те, що вони навчили, вклали в його серце любов до України. Дякую усім присутнім за те, що так гідно поминаємо і вшановуємо наших захисників, а також усім побратимам Дмитра, які продовжують боротьбу. Героям Слава!", — з вдячністю сказала Ольга Гузар.
"Да Вінчі" став культовим воїном і командиром у ЗСУ. Трагічна загибель зробила його легендарною особистістю для всієї України. Він був першим добровольцем, якому присвоєно звання "Герой України" прижиттєво.
"Вклоняємось перед рідними Дмитра Коцюбайла і дякуємо їм за мужнього Героя. У Франківську є вулиця Дмитра Коцюбайла, є анотаційна дошка. На найближчій сесії присвоїмо почесне звання — Почесний громадянин міста Івано-Франківська, на жаль, посмертно. Дмитро був природженим воїном і командиром, який мав покликання до цього, тому це дуже велика втрата для України", — зазначив міський голова Руслан Марцінків.
