Андрій виріс захисником і справжнім патріотом своєї Батьківщини Андрій Рендзяк — командир відділення збору та обробки інформації розвідувального взводу 106-го механізованого батальйону 63-ої окремої механізованої бригади військової частини А3719 (позивний «Тихий»).
Народився 17 червня 1994 року в місті Калуші. Мав двох старших братів Олександра та Олега. З дитинства ріс дуже активним, непосидючим, але добрим і хорошим хлопчиком, ідеться проєкті "Спогади України", інформують "Вікна"
Після розлучення батьків з восьмирічного віку Андрія з братами виховувала мама, яка всупереч важким життєвим обставинам віддавала усю свою любов та ласку дітям. Тому Андрій виріс захисником і справжній патріотом своєї Батьківщини.
Навчався у Калуській ЗОШ №3. Займався легкою атлетикою. Закінчив музичну школу за класом фортепіано.
7 листопада 2012 року був призваний до лав української армії на строкову службу в Криму. В Керчі служив старший матросом берегової охорони морської піхоти.
Після мобілізації Андрій брав активну участь у Революції гідності, адже хотів, щоб Україна була вільною та незалежною. 31 січня 2015 року його мобілізували до лав Збройних сил України.
З 12 травня по 27 червня 2015 року та з 6 січня по 17 березня 2016-го брав безпосередньо участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Обіймав посаду розвідника-кулеметника групи спеціальних операцій військової частини В2492 міста Очакова Миколаївської області.
4 квітня 2016 року був нагороджений відзнакою за службу державі. А 29 липня — медаллю «За військову службу» в Україні.
Влітку 2015-го познайомився із майбутньої дружиною Христиною. Це було кохання і з першого погляду. 24 вересня 2016 року пара відсвяткувала весілля. А 4 листопада 2019 у молодого подружжя народився довгоочікуваний синочок Даніель. Андрій був дуже хорошим та люблячим батьком.
Після закінчення служби в зоні АТО знайшов роботу на будівництві. Спочатку працював у Польщі, а потім у Німеччині та Нідерландах.
Першого ж дня після повномасштабного вторгнення звернувся до Калуського військкомату. 27 лютого одразу відправився захищати рідну країну. А через два місяці, 28 квітня 2022 року, потрапив під артобстріл і в результаті численних кульово-осколкових поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів загинув у селі Партизанське Миколаївської області, прикривши собою двох товаришів чим врятував їм життя.
Його побратим Андрій Гнип'юк згадує, як калушанин врятував йому життя.:
«Андрій був насправді дуже хорошою людиною. Завжди міг підійти і підтримати. Як військовий був дисциплінованим і рішучим. На нього можна було покластися за будь-яких обставин. Він був старшим нашої групи. Того дня так Бог покерував, що Андрія не стало. А мені він подарував життя. Я поки житиму, пам'ятатиму Андрія і хлопців, які тоді загинули».
Останній спочинок воїн знайшов 4 травня 2022 року на Алеї слави міського кладовища.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, 6 вересня 2022 року Указом Президента України Володимира Зеленського Андрій Рендзяк був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). А 11 жовтня 2022 року відзначений медаллю «За оборону рідної держави» від Калуського міського голови Андрія Найди.
Як відомо, 19 вересня 2023 року на фасаді Калуського ліцею №3 відкрили меморіальні дошки чотирьом випускникам, загиблим Героям, серед яких — Андрію Рендзяку.
