У нагороду калушани отримали кубок у формі музичного ключа та медаль. Фото: Ольга Квецко Калуський зразковий духовий оркестр «Золоті сурми» під орудою Івана Шалати спільно з ансамблем мажореток під керівництвом Ольги Квецко повернувся із тижневої поїздки до Франції, де вони єдині з України брали участь у традиційному фестивалі військових духових оркестрів.
Окрім самого фестивалю, діти змогли також побувати у Відні та у Празі, насолоджуючись архітектурою старовинних європейських міст.
Керівник оркестру Іван Шалата розповів «Вікнам» про довгий шлях до Франції.
— До цього фестивалю ми йшли три роки, — каже очільник «Золотих сурм». — Позаторік ми серйозно готувалися, надсилали відеоматеріали для обов’язкового конкурсного відбору, адже для участі у фестивалі були певні вимоги від організаторів, і врешті отримали запрошення до Франції. Та на заваді стала пандемія коронавірусу. Торік в Україні почалася війна, але діти готувалися і були готові їхати, але з певних причин поїздку скасували. Цього року французи знову надіслали нам запрошення і ми його прийняли.
Передувала поїздці рутинна організаційна робота, — каже Іван Шалата, адже готуватися треба було не лише у музичному плані:
— Ми провели батьківські збори, бо можливо не всі мали можливість на тиждень відправитися до Франції, після чого окреслили попередній склад оркестру. Потім звернулися до влади міста і отримали від неї схвальний відгук, а пізніше і фінансову допомогу. Музичну підготовку до фестивалю почали ще наприкінці весни, а у серпні взялися до інтенсивних щоденних репетицій, адже для виступу на вулицях Порсьє треба було вивчити шість обов’язкових фестивальних творів. За півтора місяця учасники оркестру впоралися з цим завданням на відмінно.
Нам організатори фестивалю вислали ноти цих композицій і ми серйозно взялися за роботу. Треба розуміти, що твори ці непрості, адже запропоновані для виконання професійними військовими оркестрами. Це було нелегко для наших юних музикантів, адже кістяк нашого оркестру складається із досвідчених духовиків, яким не можна виїжджати за кордон через віковий ценз. Тому вся робота лягла на плечі саме дітей. Хоча й до Франції для підсилення поїхали і наші учасники, яким 60+. Хочу сказати, що підготувалися ми таки серйозно і це було відчутно, коли ми вже безпосередньо виступали перед французькою публікою. Ми були єдиними серед учасників фестивалю, кого глядачі викликали «на біс». Я, як керівник, цілком задоволений виконанням усієї нашої програми. Бо це насправді — важка праця, і наші діти впоралися з усіма завданнями на всі 100.
Чотири фестивальних дні музиканти розпочинали о десятій ранку і лише в першій годині ночі поверталися до готелю.
— Французи, які навіть у такому невеличкому містечку досить обізнані із тим, що відбувається в Україні, а тому після одного з наших виступів на стадіоні, коли публіка стоячи скандувала «Україна! Україна!», у всіх емоції просто зашкалювали, настільки ми були горді за нашу державу, — поділився Іван Шалата.
Усі оркестри на фестивалі відрізнялися не лише військовою формою, але і стилем виконання, і підбором музичних інструментів. За словами Івана Шалати, оркестр із Великобританії повністю складався з індусів, які виступали у формі Королівської армії.
Проте жоден із цих колективів не зміг похвалитися ансамблем мажореток:
— Зрозуміло, що на фестивалі презентувалися саме військові професійні оркестри й існування при таких колективах мажореток, напевно, просто неможливе. Проте коли на вулицях Порсьє під звуки маршу продефілювали наші дівчата, і не просто промарширували, але майстерно виконали елементи жонглювання і танцю, це для французів стало досить приємним видовищем. Ольга Квецко впродовж підготовки до фестивалю придумала нові постановки й для дівчат, і для дефіле нашого оркестру. Тому композиційно було все на високому рівні та виглядало для публіки досить оригінально. Ми були визнані ну нехай не як професійний оркестр, проте як колектив високої майстерності.
У нагороду калушани отримали кубок у формі музичного ключа та медаль. А ще — листівку-подяку від мера міста Порсьє, на якій він українською мовою написав «Дякую!». Крім того, калушан запросили на черговий фестиваль, який відбудеться через два роки.
Один із наймолодших учасників оркестру Сашко Левінський на фестивалі, окрім гри на барабанах, виступив і у ролі вокаліста, заспівавши під акомпанемент своїх колег пісню «Україно!». Вокальні номери не показав жоден з учасників фестивалю.
— Я дуже хвилювався, коли співав, — розповів «Вікнам» Сашко, — і навіть сам відчував, що трохи не так співаю, як завжди. Проте коли ми з хлопцями виконали для французів наш коронний номер — соло барабанів, тоді я вже повною мірою відчув себе потрібним, бо треба було показати, що оркестр з України нічим не гірший від професіоналів. Це була моя перша поїздка за кордон у складі «Золотих сурм» і вона мені запам’ятається на все життя. Особливо мені сподобалося, коли нас підтримували глядачі на стадіоні і кричали «Україна!!!». А ще — екскурсії Віднем і Прагою.
Ігор МУДРИК, журналіст
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
