Ілюстроване фото. Курсові коливання будуть, але несуттєві та в обидва боки Такий крок став можливим завдяки формуванню належних стійких передумов та ґрунтовній підготовчій роботі. Вони забезпечать контрольованість переходу та дадуть змогу мінімізувати ризики для фінансового ринку, економіки та громадян, інформують "Вікна" з посиланням на НБУ.
- Чи відпустив НБУ курс у вільне плавання, як це було до повномасштабної війни?
Ні, це не так.
Перехід до керованої гнучкості — це зовсім не "відпускання курсу у вільне плавання". За режиму керованої гнучкості курсу НБУ продовжить контролювати ситуацію на валютному ринку.
Зокрема, НБУ покриватиме структурну нестачу валюти на ринку, яка може зберігатися ще протягом тривалого часу через наслідки війни. Завдяки компенсуванню цієї компоненти попиту Нацбанком гривня зможе рухатися в обидва боки: як послаблюватися (коли такий дефіцит розширюватиметься), так і зміцнюватися (коли дефіцит звужуватиметься).
При цьому НБУ значно обмежуватиме ці рухи курсу, не допускаючи ані відчутного послаблення гривні, ані її значного зміцнення.
- Чи зміниться щось для громадян при купівлі-продажі валюти?
Зміна курсового режиму стосується насамперед роботи міжбанківського валютного ринку, де купує та продає валюту бізнес. За ним і визначатиметься офіційний курс, але з поправкою, що НБУ значно стримуватиме коливання на міжбанківському ринку.
Натомість правила встановлення курсу в тих сегментах валютного ринку, де продають та купують валюту громадяни не зміняться.Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків.
Нагадаємо, що вже майже півтора року курс на готівковому ринку та карткові курси банків не є фіксованими. За цей час вони як зростали, так і знижувалися. Наприклад, у липні цього року курс продажу готівкової валюти знизився до 37,2 грн/дол. США.
Важливо, що зусилля НБУ й надалі спрямовуються на мінімізацію різниці між готівковим та офіційним курсом. Для цього є достатньо інструментів і ресурсів. Зокрема, НБУ може вжити заходів, як для збільшення можливостей банків задовольняти попит клієнтів на готівкову валюту, так і для розширення можливостей клієнтів купувати валюту на готівковому ринку та в онлайні.
- Чи варто очікувати послаблення гривні?
Будь-які рішення НБУ в частині валютно-курсової політики, на жаль, часто асоціюються в людей зі стрімким послабленням гривні. Це зумовлено гірким досвідом України, коли НБУ вимушено "відпускав" гривню у вільне плавання через вичерпання міжнародних резервів і неспроможність утримувати фіксований курс.
Але зараз ситуація є іншою. По-перше:
- продаж валюти Нацбанком на ринку компенсується надходженням коштів від міжнародних партнерів;
- НБУ накопичив рекордний рівень міжнародних резервів;
- привабливість гривні як інструменту для заощаджень суттєво підвищилася.
По-друге, НБУ здійснив ґрунтовну підготовку до переходу на основі Стратегії, а також створив всі необхідні передумови та переконався, що вони є стійкими.
По-третє, про відпускання курсу у вільне плавання не йдеться. Курсові коливання будуть, але несуттєві та в обидва боки. Завдяки цьому обмінний курс і надалі зможе виконувати роль якоря для макроекономічної стабільності.
Національний банк має достатньо ресурсів для підтримки курсової стійкості шляхом валютних інтервенцій на міжбанківському ринку. Нагадаємо, що завдяки суттєвій міжнародній допомозі золотовалютні резерви перебувають на історично рекордних рівнях — понад 40 млрд дол. США станом на 1 вересня 2023 року. За прогнозом НБУ, наступного року вони будуть ще вищими.
- Навіщо взагалі було змінювати курсовий режим, коли фіксований курс добре працював?
Досвід показує, що тривала фіксація обмінного курсу призводить до виникнення серйозних дисбалансів та викликає значні проблеми в майбутньому. Це може не тільки послабити економіку та фінансову систему зараз, а й ускладнити відновлення ділової активності на етапі відбудови України.
Більшість українців добре пам’ятають валютні кризи 2008 та 2014-2015 років, коли національна валюта суттєво послаблювалася. Глибина цих криз багато в чому посилювалася через багаторічну фіксацію курсу.
Багаторічне утримання курсу на одному рівні зазвичай закінчується однаково. Йдеться про накопичення валютних дисбалансів, вичерпання міжнародних резервів, вимушену глибоку девальвацію та значний економічний спад.
До того ж, довготривала фіксація курсу створює оманливе відчуття його стабільності. Чим довше НБУ утримував би цей режим, тим важче б було з нього виходити.
Щоб уникнути всіх цих негативних наслідків, НБУ перейшов до керованої гнучкості курсу. Цього разу, на відміну від попереднього досвіду України, гнучкість курсу буде збільшуватися дуже поступово і лише за наявності всіх необхідних передумов. Це дозволить зробити перехід контрольованим та мінімізувати ризики для населення, бізнесу та фінансової системи.
- Чому рішення про зміну курсового режиму ухвалене саме зараз?
Тому що сформувалися всі необхідні передумови, і НБУ переконався, що вони є стійкими, тобто виконуватимуться не лише на моменті ухвалення рішення, а і в перспективі.
НБУ зважав на такі параметри:
- стійкий прогрес у зниженні інфляції: за підсумками восьми місяців 2023 року вона сповільнилася з 26,6% до 8,6%. Помітно поліпшилися інфляційні та курсові очікування більшості економічних агентів;
- стійка ситуація на валютному ринку та накопичення значного рівня міжнародних резервів (понад 40 млрд дол. США станом на 1 вересня), що збільшує спроможність НБУ зберігати курсову стійкість;
- збільшення привабливості гривневих депозитів та облігацій внутрішньої державної позики (які також можуть купувати громадяни): з червня 2023 року рівень ставок за строковими депозитами є близьким до 15%, що перевищує як рівень очікуваної інфляції, так і курсові очікування. Дохідності за внутрішніми державними облігаціями є ще вищими. А, отже, інструменти для заощаджень в гривні захищають кошти від знецінення;
- стабільне функціонування банківської системи.
Крім того, Національний банк здійснив ґрунтовну підготовчу роботу для переходу до керованої гнучкості курсу із залученням міжнародних експертів та урахуванням найкращого досвіду інших країн.
- Як це рішення вплине на інфляцію?
Збереження курсової стійкості й надалі залишатиметься пріоритетом Національного банку. Курсові коливання будуть, але в обидва боки та дуже обмежені. Як результат, інфляція і далі буде поступово знижуватися та в середньостроковій перспективі повернеться до цілі НБУ 5%.
До речі, щоб українці мали змогу захистити свої заощадження від інфляції, монетарна політика НБУ незмінно спрямовуватиметься на збереження привабливості гривні. Іншими словами — на те, щоб ставки за депозитами покривали очікувану інфляцію.
Сьогодні маємо значний прогрес в цьому напрямі. Середня ставка за строковими гривневими депозитами становить близько 14-15% річних. "Чистий" дохід після оподаткування дорівнюватиме відповідно близько 11-12% річних.
Ставки за ОВДП, які також може купувати населення, — ще вищі. Наприклад, за річними ОВДП — 18%-18,5%. Дохід за ними не оподатковується.
Така дохідність дає змогу покривати очікуваний рівень інфляції.
