ВІКНА 22 роки поруч!

У Верховинському батальйоні на передовій одружилися бойова медикиня та солдат

У Верховинському батальйоні 102 бригади Сил териоріальної оборони ЗСУ імені полковника Дмитра Вітовського бойова медикиня Олена розписалася з солдатом з роти вогневої підтримки Ростиславом.
Переглядів: 3004
Олена — мешканка одного із сіл Запоріжжя, Ростислав — з Карпатського краю

Олена — мешканка одного із сіл Запоріжжя, де дислокуються підрозділи 102-ої бригади з Івано-Франківщини, Ростислав — з Карпатського краю, з Верховинщини, інформує пресслужба бригади.

Вона — з багатодітної родини, де шестеро сестер і троє братів. Батько Олени — військовий, який отримав поранення і тепер служить у навчальному центрі інструктором з БМП-2.

Познайомились молодята у Верховинському батальйоні. Тут же й уклали шлюб.

Щойно закінчивши навчатись на фельдшера, Олена пішла у військкомат, попередньо взявши відношення від Верховинського батальйону:

«Я хотіла піти раніше, ще у 2022 році, але мене «вигнали» з військкомату — сказали, що мала. Франківська бригада дислокується тут, у регіоні, де я проживаю, і ми (я, моя родина, знайомі) з ними багато спілкувались. Це найкраща з усіх бригад для мене, а Верховинський батальйон — найкращий з батальйонів. Тому вирішила сюди піти. Спочатку відправили на місяць на навчання, потім призначили на посаду бойового медика в одну з рот».

За час служби Олені чимало доводилось виїжджати на бойові виїзди, надавати допомогу нашим пораненим хлопцям:

«Пригадую перший свій виїзд — це був хлопець із контузією після артобстрілу. Ми надали йому допомогу, а після цього нас накрив ворог мінометами. Ми перечекали і повернулись назад».

«Як тільки сюди приїхала, у мене був страх — «над головою» постійно літають снаряди, — каже Олена. — Але потім страх зник. Тепер у мене є хвилювання. Хвилююсь не за себе — за коханого. Кожен раз, коли він іде на завдання, я дуже за нього переживаю, щоб вернувся живий-здоровий».

Побратими бажають новоствореній сім’ї щастя, любові, достатку та дітей багато!