Роботи майстра неодноразово експонувалися на численних виставках Богдан Коваль є лемком за походженням. Народився 13 жовтня 1943 року у Бескидах, в селі Щавне Сяніцького повіту. В результаті депортації малою дитиною з мамою і бабцею опинився на Тернопільщині, потім — на Франківщині. Після закінчення семирічки захопився художньою обробкою каменю. Згодом його зацікавила жанрова скульптура, портрет, кераміка та різьба по дереву. Після служби в армії в середині 60-х влаштувався у Калуші художником-оформлювачем, працював на заводі «Карпатнафтомаш», інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.
Роботи майстра неодноразово експонувалися на численних виставках, в тому числі – на фестивалях лемківської культури в Польщі. Є вони й у приватних колекціях та музеях в Україні і за кордоном. Монументальні скульптури прикрашають вулиці кількох населених пунктів. Зокрема, Трускавця, Гданська, Кентшина, Калуша. Творчість Богдана Коваля присвячена здебільшого історичним подіям минулого і сьогодення.
Чільне місце посідає трагічна тема депортації українців зі своїх предковічних земель у Польщі, адже це й особистий біль художника. 2011 року митець створив пам’ятний знак, присвячений 65 річниці депортації, який встановлено в калуському сквері біля ПК «Мінерал». Щорічно біля пам’ятника члени суспільно-культурних товариств «Лемківщина» і «Надсяння» проводять урочисті заходи. Зараз різьбяр продовжує плідно працювати в камені та дереві.
