Історія Лізи: як покинутий собака став улюбленцем у Студінці

Майже 2 роки тому собака, якого жорстоко викинули господарі, опинився у Студінці. З того часу мешканці доглядають за твариною, дали їй кличку Ліза і біля адмінбудівлі поставили для неї буду.
Переглядів: 3513
Мешканці Студінки піклуються про Лізу

Історією про собаку Лізу поділилася у соцмережі Марія Стасюк, інформують "Вікна".

Тварину жорстоко викинули на вулицю майже 2 роки тому.

"Історія про Лізу — собаку, яку жорстоко викинули ті, що забули про людську гідність, і яка майже два роки тому опинилася у Студінці. Так, уже стільки часу минуло, як залякана, вся в болоті, нещасна прибігла на дитячий майданчик, і, звісно, дітвора пищала з переляку. Та на допомогу тварині прийшли люди — першими помічниками стали продавчині крамниці "Смак". Вони нагодували собаку, заспокоїли. Та вправно скупалася у калюжі, похизувалася своєю красою і подякувала, виляючи хвостом" пригадує Марія Стасюк.

Жінка розповідає, що мешканці Студінки кличуть собаку Лізою і усі разом доглядають за твариною:

"Ми кликали її Лізою, і вона одразу звикла до цієї клички. Так розпочалося нове життя бездомної тварини, яку зразу всі полюбили. Помітним було те, що Ліза дуже любить дітей, тому шкільний двір став її прихистком. Вона заважала проводити уроки фізкультури, шкільні лінійки, втручалася у дитячі розваги. Звичайно, Лізу терпеливо повчали, тренували її — і так вона звикла бути чемною... майже.

Стало зрозуміло, що Ліза у одних господарів перебувати не буде, їй подобається громадське життя, тому після проведених необхідних медичних процедур (дякуємо ГО "Дім Сірка"), вона поселилася у буді, яку розмістили біля адмінбулівлі. Голодною і ображеною Ліза не була ніколи. Завдяки людській доброті і турботі студенчан, собака стала нашою улюбленицею. Зима, що скоро настане, не лякає чотириногу подругу — вона комфортно почуває себе біля крамниці "Смак", біля адмінбудівлі у своїй хатинці, на шкільному подвір"ї, у будинку пані Наталії, у помешканні багатодітної сім"ї Ковганів".

Марія Стасюк зазначає, що творити добро дуже просто, це не вимагає від людини особливих зусиль, потрібно лише йти за покликом свого серця.