Лілія Іванівна відійшла у Вічність 17 жовтня 2023 року на 87 році життя Лунали вибухи снарядів, у вогні палали будівлі, небо почорніло від диму. Все нагадувало страшну безодню, що поглинала поступово все живе на своєму шляху. Поміж крику, всеосяжного жаху видно тільки чотири пари дитячих очей — трьох хлопчиків і русявої дівчинки.
Батьків вже немає в живих. Батько загинув на фронті, згодом не стало і матері. Все відбувалось неподалік Новгорода (Росія). Трьох хлопчиків, дівчинку та інших сиріт разом з худобою відправили до міста Новогрудок (Білорусь).
Сиріт було багато, всіх було відіслано до приміщення під охороною. Вже не було чути ні веселощів, ні сміху, тільки туга за рідними та домом. Хіба хто може відповісти, що вони відчували в той гіркий момент? Вони могли й не здогадуватись, що назавжди залишись самі без батьківської підтримки.
Лілія — саме так звали ту русяву дівчинку. Після батьків горе не полишало її. Спочатку втратила дворічного брата, котрого вбили. Іншого брата, Геннадія, відправили до Польщі. Залишився тільки старший — Віктор. Згодом був переїзд до дитячого будинку у Сломіні (Білорусь), навчання у школі та отримання вищої освіти в Мінському педагогічному інституті.
Перший досвід роботи Лілія Іванівна отримала в Сломінській сільській школі на посаді заступника директора. Стати вчителем була її заповітна мрія ще зі шкільної пори. Під час роботи встигала забувати про сирітство, а у вільний час відвідувала колишніх вихователів, друзів.
Познайомитись з майбутнім чоловіком Степаном Беленцем, українцем з Львівщини, судилось у потязі. На одне місце тоді дали в той час два білети до Уралу. Саме тут Лілія Іванівна знову починає працювати заступником директора та стає мамою для синів Юрія та Сергій. Згодом сім’я переїжджає в Україну, оселяється в місті Калуш. Спочатку працювала заступником директора в школі №4, згодом викладала астрономію та фізику в школі №2. Незабаром Лілія Іванівна стала втретє матір’ю для сина Володимира.
Для неї школа була другим домом. Не підрахувати, скільком учням змогла дати ґрунтовні знання. Враховуючи стаж — близько 6 тисяч. З дітьми у Лілії Іванівни завжди доброзичливі стосунки, її доброта та вимогливість — основні риси характеру, котру так цінували учні.
Ветеран педагогічної праці Лілія Іванівна Беленець була нагороджена грамотами Івано-Франківського управління освіти, управління освіти виконкому Калуської міської ради за сумлінну працю.
Лілія Іванівна відійшла у Вічність 17 жовтня 2023 року на 87 році життя. У скорботі — троє синів та семеро онуків.
«Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, усім, хто знав і шанував Лілію Іванівну. Світла пам’ять про неї завжди буде жити в наших серцях!" — йдеться у співчутті близьких, рідних та колег.
Попрощатися з Лілією Беленець можна сьогодні, 18 жовтня, з 13.00 у калуській церкві святих Кирила і Мефодія УГКЦ, що на вулиці Хмельницького 52А.
