Чому суд відмовив калуській владі у задоволенні позову до розробника Генплану

Відповідач — інститут містобудування — відзиву на позов не надав, а його представник у судове засідання не з’явився. Тож суд заслухав лише пояснення представника позивача — калуського виконкому.
Переглядів: 1480
Ілюстроване фото. Міська влада може подати апеляцію на рішення суду.

9 жовтня Господарський суд міста Києва прийняв рішення у справі за позовом виконавчого комітету Калуської міської ради до Державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут містобудування" (м. Київ) про зобов'язання виконати умови договору.

Як раніше повідомлялося, предметом позову є зобов’язання інституту містобудування виконати умови договору від 21 вересня 2017 року "шляхом надання Виконавчому комітету Калуської міської ради затверджену Міністерством культури та інформаційної політики України науково-проєктну документацію "Історико-архітектурний опорний план, визначення меж та режимів використання історичних ареалів міста Калуш Івано-Франківської області" на паперових носіях у чотирьох примірниках та у формі електронного документа, а також надання позитивного Експертного висновку містобудівної документації "Генеральний план забудови міста Калуш Івано-Франківської області".

Рішення суду — відмовити у задоволенні позову повністю. Днями в Єдиному держаному реєстрі судових рішень оприлюднили повне рішення столичного суду у цій справі — його було підписано 23 жовтня, інформують "Вікна".

Як випливає з рішення, відповідач — інститут містобудування, відзиву на позов не надав, а його представник у судове засідання не з’явився. Тож суд заслухав лише пояснення представника позивача — калуського виконкому.

Як встановив суд, 21 вересня 2017 року між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем було укладено договір за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати розроблення генерального плану забудови міста Калуша, а замовник зобов`язується прийняти результат наданих послуг за умови дотримання виконавцем умов цього договору, і сплатити виконавцю вартість наданих послуг.

Згодом сторонами було змінено календарний графік виконання послуг, а також неодноразово продовжувався строк дії Договору шляхом укладання Додаткових угод. Зокрема, Додатковою угодою від 30.12.2022 було продовжено строк дії Договору до 31.03.2023 та викладено п. 3.4 Договору в редакції: після завершення усіх послуг виконавець передає замовнику: 1) матеріали щодо результатів надання послуг, а саме:  графічні матеріали (на паперовому та електронному носіях), текстові матеріали (на паперовому та електронному носіях); 2) затверджену Міністерством культури та формаційної політики України науково-проектну документацію «Історико-архітектурний опорний план, визначення меж та режимів використання історичних ареалів міста Калуш Івано-Франківської  області.

"Разом з тим, як стверджує позивач, станом на дату звернення із позовом, відповідач не в повній мірі виконав умови Договору не надавши позивачу затвердженого Міністерством культури та інформаційної політики України науково-проектну документацію "Історико-архітектурний опорного плану, визначення меж та режимів використання історичних ареалів міста Калуш Івано-Франківської області" враховуючи, що граничним терміном його передачі було 31.03.2023, крім цього, відповідач не передав позитивний висновок державної експертизи (експертний висновок містобудівної документації "Генеральний план забудови міста Калуш Івано-Франківської області") чим порушує умови Договору. Відповідач жодних заперечень щодо заявлених позивачем вимог позову не надав", — йдеться у рішенні суду.

Досліджуючи надані сторонами пояснення щодо суті спору та надані на їх підтвердження докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

"Як вбачається з умов Договору та Додаткових угод до нього, відповідач як виконавець взяв на себе обовязок у погоджені сторонами строки надати позивачу як замовнику затверджений Міністерством культури та інформаційної політики України науково-проектну документацію "Історико-архітектурний опорний план, визначення меж та режимів використання історичних ареалів міста Калуш Івано-Франківської області" та передати позитивний висновок державної експертизи (експертний висновок містобудівної документації "Генеральний план забудови міста Калуш Івано-Франківської області").

Заявлені позивачем вимоги зводяться до захисту його прав як замовника за Договором.

Так, позивач просить суд зобов`язати відповідача надати відповідну документацію, проте, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що у відповідача є цей позитивний висновок експертизи та затверджений міністерством план, що виключає можливість виконання зобовязання в натурі.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи, що позивач не довів, що у відповідача наявні відповідні документи (в натурі), які він мав передати за Договором, обраний позивачем спосіб захисту у даному випадку не відновить його порушені права як замовника та не гарантуватиме того, що відповідач його зможе виконати, враховуючи, що реалізація спірних документів залежить від волі інших осіб, як то міністерства чи експертної установи", — констатував суд.

Нагадаємо, у серпні 2020 року розробники представили проєкт Генерального плану та його складової — Історико-архітектурного опорного плану. Однак на процес затвердження Генплану вплинули суперечки щодо допустимої висотності забудови на площі Героїв. У початковому варіанті йшлося про максимум 3-4 поверхи, однак згодом інститут містобудування вніс зміни, які допускали будівництво на 9 поверхів.

Архітектурно-містобудівна рада управління містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації погодила проєкт Генплану, але з зауваженнями, зокрема в історико-архітектурному плані міста Калуша рекомендували висотність забудови до 6 поверхів. Далі Генплан подали на погодження Міністерство культури, однак документацію не погодили.

Міська влада може подати апеляцію на рішення суду, або ж подати позов про розірвання договору і відшкодування збитків. Однак до таких кроків вдаватися не планують.

Як повідомив "Вікнам" перший заступник міського голови Мирослав Тихий, інститут містобудування вже врахував зауваження Міністерства культури до Історико-архітектурного опорного плану, вніс до нього зміни та знову подав на затвердження до Міністерства.  Зараз очікують рішення останнього.