Письменник зазначив, що дуже дисциплінований та вимогливий до себе У Калуші в книгарні «Є» відбувся творчий вечір зі Степаном Процюком. На зустрічі панувала невимушена атмосфера, де були як веселі жарти, так і глибокі та філософські теми, інформують "Вікна".
Степан Процюк зізнався, що вже четвертий рік живе з доходів, які йому приносить література. Вирішив покинути викладацьку роботу в Прикарпатському університеті ім. Василя Стефаника. Багато здивувалися цьому рішенню, адже не розуміли як можна жити виключно з письменництва.
«Я інакше не міг, я хотів бути письменником, як я мріяв з самого дитинства. Хотів бути й жити з літературою. Не можна бути напіввагітним: або ти віддаєшся повністю справі, або ти аматор», — ділиться автор.
Степан Процюк зізнався, що педагогічної роботи ніколи не любив:
«До мене гарно ставилися студенти, я не мав конфліктів на роботі, але я не любив педагогічної роботи ніколи».
Письменник зазначив, що дуже дисциплінований та вимогливий до себе. Тому йому важко допустити у своєму житті якусь творчу кризу.
«В Сінгапурі або Швейцарії письменник може мати творчу кризу. Я, звісно, трошки іронізую. Тут в нас спробуй мати кризу, особливо коли тебе не читають. Я суворо до себе відношуся, дуже все відстежую. Коли не можу писати, то не пишу, нічого ж не трапиться. Я відмовляюся від деяких презентацій. Я намагаюся робити, наскільки можливо гігієну, обираю те, що мені більше до душі. І таким чином я сам борюся із літературними кризами».
Найбільше в своїй письменницькій справі Степан Процюк любить те, коли його люди читають. А ще коли пишуть відгуки та позначають в соцмережах. Саме в такі моменти відчуває себе цінним та потрібним.
Під час презентації автор розповів, що з дитинства хотів бути письменником. Так, у 2,5 роки знав напам'ять 40 імен-прізвищ-по-батькові письменників. У 5 років ще добре не вмів читати, але переказував майже дослівно «Спартака» Рафаело Джованьйолі. Величезними шматками розказував напам'ять різні вірші.
На думку Степана Процюка, література насправді досить підступна річ. Так, здавалося б кожен може писати. Але насправді, щоб бути письменником потрібно мати рідкісний талант. І те, що ти фанатично любиш літературу теж може зовсім не означати, що ти письменник. Треба, щоб збіглися всі пазли, вважає автор.
Ірина БОРАЧОК, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
