Провідник ОУН Ярослав Мельник протягом ночі відбивав напад цілого полку НКВД

Провідник ОУН Карпатського краю 27-річний Ярослав Мельник загинув у оточеній радянськими військовими криївці 1 листопада 1946 року. Разом із підпільником життя віддали його дружина, півторарічний син та семеро побратимів.
Переглядів: 1081
Увечері 31 жовтня вони оточили криївку «Роберта».

Мельник з кінця 1930-х років брав участь у розбудові осередків Організації Українських Націоналістів у селах на околицях Калуша, а згодом Станиславівської області (нині – Івано-Франківської). Взяв собі псевдо «Роберт», інформують "Вікна" з посиланням на Центр досліджень воєнної історії ЗСУ.

1944-го став першим провідником Карпатського крайового проводу. У його підпорядкуванні були Буковинський, Дрогобицький, Калуський, Коломийський, Станиславівський та Закарпатський окружні проводи ОУН. Доводилося налагоджувати та координувати роботу підпільників та вояків Української Повстанської армії на великій території.

Радянські спецслужби знали про вплив Мельника на визвольну боротьбу українців в краї, тому зосередилися на його пошуках. Та провіднику, який добре знав місцевість і людей, вдавалося жити і діяти дуже втаємничено, не залишаючи зайвих слідів. Свою криївку він облаштував на схилі гори Яворина, що за селом Липа – нині Калуський район Івано-Франківської області.

Місцина була віддалена і добре схована. З провідником тут жила його дружина Антоніна. У криївці чоловік сам прийняв у неї пологи і хрестив двійню – сина Романа і доньку Віру. Без сонця і з поганим харчуванням діти росли дуже кволими. Тому доньку віддали в іншу сім’ю, що жила високо в горах. Сина не встигли прилаштувати.

У жовтні 1946 року чекісти взяли у полон пораненого слідчого крайової Служби безпеки на псевдо «Лиман». За допомогою жахливих катувань, з полоненого вояка вибили інформацію про криївку біля Яворини. До неї відправили полк НКВД.

Дізнавшись про полон «Лимана», провідник зрозумів, що у криївці залишатись небезпечно. Тому почали готуватися до переходу в інше місце. Та радянці випередили. Увечері 31 жовтня вони оточили криївку «Роберта». Цілу ніч тривав бій. Вранці енкаведисти дістали з криївки десять тіл, повантажили на автомобіль і повезли у напрямку міста Болехів.

Місцеві не забували про Ярослава Мельника. З 1988 року почали влаштовувати пам’ятну ходу до місця, де була його криївка, та проводити свято повстанської пісні. За участі доньки провідника Віри Мельник-Тимчишин у центрі села Липа відкрили пам'ятник «Роберту».