Святослав був на евакуації в Гостомелі та Бучі, де мало не загинув. Врятував тоді бронежилет, розповіла мама воїна В проєкті «Почуй мене» Галина Бойко розповіла детальніше про свого сина та поділилася щоденними хвилюваннями. Також до студії обласного телебачення «Галичина» завітали військовий капелан о. Федір Мороз та психологиня Оксана Кулик, інформують "Вікна".
Галина Бойко — мама двох синів. Понад 30 років працює в Будинку культури імені Антіна Могильницького в Підгірках. Але зізнається, що хоче на заслужений відпочинок, аби бути вдома і займатися домашнім господарством та рукоділлям.
Розповідаючи про свого молодшого сина Святослава жінка наголошує, що він був активним з самого дитинства. Брав участь в різних конкурсах, читав вірші, співав пісні та колядки зі своїм дідом Стефаном. Хлопець завжди мав чітку позицію та хотів бути в епіцентрі подій.
У 2014 році музикант брав участь в подіях Революції Гідності, де отримує поранення та контузію. Це сталося одразу після дня народження, яке калушанин відзначає 17 лютого
«17 відзначив свій день народження. А 18 — попав під обстріл. Після контузії та поранення він зник. Ніхто не знав, де Святослав Бойко, але я знала, що з ним все добре. Звідти вивезли його десь за Київ. Він відлежався, прокапався в монастирі й 20 зранку або 19 вечора виїхав до Луцька, де потрапив в лікарню. Я хотіла приїхати, але він заборонив», — пригадує мама.
Після лікарні Святослав потрапляє на лікування до Польщі на 10 днів, де його поставили на ноги. Згодом чоловік займається волонтерством, їздить в Донецьк на «нуль».
25 лютого 2022 музикант записується в тероборону, а відтак воює на фронті. Розмовляючи телефоном, син ніколи не розповідає мамі про погане, завжди каже, що з ним все добре. Галина Бойко розуміє таку позицію.
«По-перше, телефоном не все скажеш. По-друге, можливо, і не все треба знати».
З болем жінка пригадує як Святослав був на евакуації в Гостомелі та Бучі, де мало не попрощався із життям. Врятував тоді бронежилет
«Він мені всього не розказує, бо нащо тобі того знати: живий тай живий. А я якось була в неділю в церкві й під кінець уже співаємо пісню і мене накриває зовсім. От слова не могла сказати. Але відійшла в бік і пишу: «В тебе все нормально, ти окей?» За якийсь час дізналася, що син живий»
Але хвилювання було недаремне. Пізніше в розмові мати дізналася, що син мало не загинув, потрапивши під «роздачу». Тоді собою накрив маму та дитину.
Військовий капелан о. Федір Мороз додав, що материнське серце ніколи не обманює, адже тонко відчуває навіть найменші зміни. Каже, що до нього родичі часто звертаються за допомогою. Іноді хочуть поговорити, іноді — шукають підтримки, але найчастіше просять молитви. З фронту о. Федір намагається привезти втішні новини для матерів, передати обійми своїх дітей. Весь негатив старається оминати.
На думку військового капелана, війна нас всіх змінила, здебільшого в кращу сторону.
«Ми стали сильнішими. Ми почали цінувати те, що почали втрачати — нашу свободу» — наголосив о. Федір
Галина Бойко розповіла, що іноді стикається з надмірною допитливістю людей. Не раз жінку перепитували, чи справді загинув її син. Це, звісно, було неправдою, але чути такі запитання було вкрай важко.
Психотерапевт Оксана Кулик радить з обережністю ставити такі запитання. Справді, ми, люди, часто керуємося імпульсами, які не завжди вміємо контролювати. Проте важливо завжди ставити себе на місце матері та задати собі питання: чи хотів (ла) б я таке почути від когось.
Також психологиня радить знаходити продух в простих речах: в спілкуванні, волонтерстві, захопленнях. Тоді ми набуваємо ресурсу і знаходимо себе.
