Усі кроки у спілкуванні з поліцією від моменту затримання особи фіксуються на відео. Інформація зберігається 25 років Система передбачає електронну фіксацію усіх дій, що відбуваються із затриманими особами. При ефективному впровадженні така система захистить затриманих від неправомірних дій поліціянтів, а також убезпечить самих правоохоронців від безпідставних звинувачень, інформують "Вікна".
В урочистостях взяли участь представники Калуської районної та міської влади, Калуського міськрайонного суду, управління Служби безпеки України, управління надання безоплатної правової допомоги. Присутнім наочно показали, як працює система Custody Records — на прикладі уявного затриманого (за легендою, за наїзд на пішохода), з яким присутні мали можливість «пройти» усі етапи від прибуття у відділення до розміщення в ізоляторі тимчасового утримання. Також продемонстрували відео прикладів з реального життя. Наприклад, коли затриманий навмисно наніс собі ушкодження під час спілкування зі слідчим — бився головою об стіл, а відеофіксація дозволила поліції довести свою непричетність.
За словами заступника начальника Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Романа Зіняка, у Калуському відділі поліції вперше на Прикарпатті впроваджують систему Custody Records і це є визначною подією, оскільки дозволить посилити рівень захисту прав громадян.
Детально про роботу новітньої системи розповів заступник начальника Департаменту — начальник управління дотримання прав людини Департаменту головної інспекції та дотримання прав людини Національної поліції України Володимир Захаренко.
За його словами, систему було започатковано у 2016 році в ізоляторах тимчасового тримання. Зараз усі ізолятори в Україні мають цю систему і вносять до неї усю інформацію. Ще у 2020 році з трибуни Верховної Ради України на той час міністр внутрішніх справ Арсен Аваков анонсував впровадження системи Custody Records в усіх територіальних підрозділах Національної поліції. Як зазначив Володимир Захаренко, з 2020 року розпочалася робота, зокрема, консультації з українськими та закордонними правозахисними організаціями, з офісом Генпрокурора тощо, відтак напрацювали технічне завдання зі створення інформаційної підсистеми.
Custody Records має певні складові. Це не лише відеокамери, але, у першу чергу, функціонування інформаційної підсистеми, куди вноситься уся інформація щодо кожної затриманої особи і її супровід під час перебування під контролем поліції. Також запроваджено посади інспекторів з дотримання прав людини, які відповідають за наповнення інформації, за реагування на повідомлення і так далі. Також це зонування приміщень відділів поліції та проведення ремонтних робіт. Організацію роботи було пропрацьовано з консультативною місією ЄС. Україна також мала отримати допомогу в технічному оснащенні 64 територіальних підрозділів поліції. Однак розпочалася повномасштабна війна і кошти спрямували на закупівлю броньованої техніки та інші потреби. Зараз усі ресурси поліції зосереджені на забезпеченні працівників, які боронять державу на фронті. А систему Custody Records впроваджують в основному завдяки субвенції з місцевих бюджетів — це інвестиції у безпеку громад.
Субвенцію Калуському відділу поліції передають громади району. Зокрема, Калуська міська громада, як повідомив міський голова Андрій Найда, у 2022 році передала близько 850 тис. гривень, у 2023 році — близько 1,9 млн гривень. За ці кошти проводять ремонт і підготовку приміщень, закуповують обладнання тощо. Також у впровадженні системи Custody Records Калуській поліції допомогла громадська організація «Елеос – Україна», зокрема, з облаштуванням «зеленої кімнати» для дітей.
Як Custody Records допомагає захистити права людини? Насамперед, усі кроки у спілкуванні з поліцією від моменту затримання особи фіксуються на відео. Інформація зберігається в інформаційній системі 25 років. Тобто у будь-який час можна перевірити будь-які скарги на неправомірні дії поліціянтів та з’ясувати їхню обґрунтованість. Це також захищає поліцію й українську державу. Так, як йшлося під час презентації системи, затримані, іноді після відбування покарання, подають скарги на неправомірні дії поліції під час і після затримання до Європейського суду з прав людини і виграють позови на десятки тисяч євро. У тому числі й тому, що раніше інформація на попервах носіях зберігалася 5 років і на час розгляду у Європейському суді її могло вже не бути. Окрім того, у суді з прав людини діє презумпція винуватості держави — те, що права затриманого не порушувалися, потрібно доводити.
Як працює система? По-перше, тепер усі етапи спілкування затриманого з поліцією відбувається в одному просторі — на першому поверсі Калуського райвідділу поліції. Для цього тут влаштували необхідні приміщення.
Патрульні поліціянти, які затримують особу, що підозрюється у вчиненні злочину мають планшети, а спілкування з затриманим записують на боді-камеру. Як зазначив Володимир Захаренко, будь-яке затримання є конфліктом і стресовою ситуацією як для поліціянта, так і для особи, яку затримують. Уже були випадки, коли справи, у яких слідчі зібрали належна доказова база, «розвалювалися» у судах лише тому, що затриманій особі не було повідомлено про усі її права. У планшетах повністю прописано усе, що повинен сказати поліціянт та які питання він повинен поставити затриманому.
Далі, вже у відділі поліції, інспектор чергової частини реєструє затриманого, після чого його супроводжують до інспектора з дотримання прав людини, який проводить інтерв’ю з поліціянтом та затриманим, усі дані вносять в систему Custody Records. Зокрема, інспектор фіксує всі події, які відбуваються з людиною після затримання. Він повинен опитувати затриманих про стан їх здоров’я, чи повідомлені про затримання близькі, про обставини затримання, перевіряє чи збігаються відомості про фактичне місце та час затримання із тим, що зазначено в протоколі тощо.
Аналізуючи отримані відповіді, інспектор робить висновок, чи було забезпечено дотримання процесуальних прав і гарантій особи. А у випадку отримання скарг або самостійного виявлення, що права затриманих осіб були порушені, інспектори повинні вживати відповідних заходів реагування.
Далі, в окремій кімнаті, відбувається зустріч затриманого з адвокатом. Тут ведеться відеозапис (причому показують, де знаходиться камера), але без звуку. Після цього затриманий у супроводі поліції та з адвокатом переходить у кімнату слідчих дій, де слідчий проводить процесуальні дії та має супроводжувати їх поясненнями. Після цього затриманого можуть розмістити в ізоляторі тимчасового тримання. Тримають тут кілька днів, далі суд має визначитися щодо запобіжного заходу. Під час перебування в слідчому ізоляторі інспектор з дотримання прав людини фіксує все, що відбувається із кожною особою: коли та в який час вона отримала їжу, вийшла на прогулянку чи в кабінет для проведення слідчих дій; з ким вона зустрічалась і з якою метою; хто і з якою метою звернувся із запитом щодо затриманого тощо.
Щодо «зеленої кімнати», то її створили для того, щоб діти (які постраждали від злочину чи стали свідками) могли дати показання у максимально комфортних умовах, без зайвого травмування їх психіки. «Зелена кімната» складається з двох кабінетів, які розділені скляною перегородкою. В одній кімнаті — з дитячими меблями, іграшками тощо перебуває дитина з дорослим, якому довіряє (але не родичем).
Це можуть бути психолог, вихователь з садочка тощо. В іншому кабінеті — місце роботи слідчого. Причому слідчий бачить все, що відбувається в сусідній кімнаті, а дитина його не бачить. Через навушник дорослому, який перебуває з дитиною, дають питання, на які правоохоронцям потрібно отримати відповідь. Таким чином, дитина не контактує з працівником поліції, однак під час комфортного для себе спілкування надає необхідну слідчим інформацію про обставини злочину.
Богдана ТИМЧИШИН, журналістка
Олександр ЗАЛІСЬКИЙ, оператор-монтажер
