"Коли я починав працювати у ТСН на початку 2000-них, саме такі люди, як скульптор-самоук Олекса Бондаренко, зробили мені імʼя у репортерстві. Відтоді до диваків, а насправді геніїв з глибинки, дихаю нерівно", — розповів у соцмережі журналіст Костянтин Грубич.
З одним із таких він познайомився у селі Рунгури Печеніжинської громади. Олексі Бондаренку — 74 роки. Енергії й життєлюбства, як у гарячого парубка. Він створив унікальний осередок скульптур, інженерних атракціонів, картин-панно у своєму обійсті на краю Рунгурів.
"В інтернеті я вичитав, що його бетонний Довбуш стоїть біля музею в Печеніжині, на подвір’ї дитячого відпочинкового табору в Слободі. У Вінниці — замислений Кармелюк; на Хортиці — запорожці. Коні прикрашають обійстя кількох депутатів Верховної Ради", — розповів журналіст.
Всі свої скульптури народний умілець робить за однією технологією: цемент, клей церезит, рідке скло. Всередині — арматура.
"До мене приїжджали професіонали й дивувалися, як я працюю з бетоном і працюю швидко. На людську фігуру йде три дні, на коня, оленя — чотири дні. До мене приїжджають весільні кортежі й знимкуються серед цієї всієї чудасії", — розповідає майстер.
Олексій Бондаренко має неабиякі інженерні здібності, які допомагають йому проводити воду до потрібних місць, майструвати вітряки, а також споруджувати дивні гойдалки й каруселі.
"На жаль, було надто мало часу для такої цікавої локації. Тому раджу майбутнім туристам планувати відвідини бетонних скульптур і спілкування з митцем хоча б на пів дня", — радить Костянтин Грубич.