Створив мурал художник з Харкова Андрій Пальваль. Фото: Бурштинська міська рада/Facebook Мурал створено за ініціативи директорки гімназії Оксани Курдидик. На ньому зображений портрет "Да Вінчі" та символіка його підрозділу, інформує Бурштинська міська рада.
"Кращого місця для створення муралу, ніж стіни рідної гімназії у рідному селі не знайти...Вірю, що наші учні вчитимуться на прикладах таких як Дмитро та інші воїни, які захищають нашу країну. Ми завжди будемо їх пам'ятати", — зазначила Оксана Богданівна.
Створив мурал художник з Харкова Андрій Пальваль. За словами митця, те що сталося в Бовшеві, є поза його розумінням.
"Я просто перестав пручатися тій кількості співпадінь, знаків, випадковостей, які сталися в той проміжок часу. Якийсь неймовірний пазл склався в кінці жовтня, було чітке усвідомлення того, що я мав опинитися там, в селі на Івано-Франківщині, і зробити мурал на твою честь. Я можу тільки підтвердити одне, друже командире. Тебе люблять, твою памʼять плекають, школа в Бовшеві носить твоє ім'я. За тобою сумує вся Україна", — написав автор стінопису Андрій Пальваль.
Нагадаємо, що у серпні цього року на сесії Бурштинської міської ради було прийнято рішення щодо присвоєння імені Дмитра Коцюбайла ("Да Вінчі") Бовшівській гімназії та перейменування її на Бовшівську гімназію імені Дмитра Коцюбайла ("Да Вінчі").
"Да Вінчі" став культовим воїном і командиром у ЗСУ. Трагічна загибель зробила його легендарною особистістю для всієї України. Він був першим добровольцем, якому присвоєно звання "Герой України" прижиттєво.
Довідка. Дмитро Коцюбайло народився 1 листопада 1995 року в селі Задністрянському, нині Бурштинської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області України.
Закінчив Бовшівську загальноосвітню школу, Івано-Франківський художній ліцей.
Активний учасник Революції гідности. Учасник російсько-української війни, зокрема — командир взводу добровольців (2014) та роти (2015). У 2014 році отримав важке поранення в Пісках Донецької области, після одужання повернувся на фронт.
17 березня 2016 року призначений командиром 1-шої окремої штурмової роти «Вовки Да Вінчі» ДУК ПС, яка переформатована в батальйон.
За понад вісім років війни Дмитро був не на фронті приблизно місяці два.
