Ілюстроване фото. Довіряйте лише перевіреним методам лікування й реабілітації, зазначає МОЗ В профільній літературі цей метод з’являється приблизно в другій половині 20-го століття. Перш за все, мова про угорські та австрійські медичні публікації. Найяскравішими прибічниками апітерапії прийнято вважати австрійського лікаря Філіпа Терча та його колегу — угорця Бека Бодогу. З-під пера першого вийшла стаття "Про особливий зв’язок між укусами бджіл і ревматизмом", з подачі другого — з’явився термін «терапія бджолиною отрутою». Про це повідомляє МОЗ.
Втім жодних наукових або клінічних доказів ефективності чи безпеки апітерапії немає. Від слова «зовсім». І хоча у США й досі існує асоціація апітерапевтів, яка активно випробовує різні методики лікування бджолами, жодних доказів ефективності цієї методики вони не наводять.
Особливо небезпечним дослідники вважають бджоловжалювання та заявляють про надзвичайно високу ймовірність появи побічних ефектів.
"Довіряйте лише перевіреним методам лікування й реабілітації. Активна, доказова, пацієнтоцентрична допомога мультидисциплінарних команд — єдиний доведений та ефективний метод відновлення функціонального стану людини", — закликають у міністерстві.
Довідка. Апітерапія — альтернативний метод медицини, в якому для профілактики та лікування хвороб використовуються бджолині продукти, — мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск та бджолина отрута. Ці продукти можуть застосовувати місцево, вживати перорально чи вводити безпосередньо у кров.
