Його справу продовжують десятки тисяч випускників, частина з яких стала викладачами університетів, професорами. Вічна та світла пам’ять! Олександр Андрійович прожив цікаве, багатогранне життя, яке присвятив служінню людям та університету, інформують "Вікна" з посиланням на сайт ПНУ.
Його справу продовжують десятки тисяч випускників, частина з яких стала викладачами університетів, професорами. Він живе в своїх учнях, послідовниках-ректорах, друзях, колегах, рідних.
Довідково. Народився Олександр Андрійович 17 жовтня 1930 року в місті Вінниця. У 1954 році закінчив Київський державний університет імені Т. Г. Шевченка. Отримав диплом юриста. У 1962-1964 роках навчався в аспірантурі на кафедрі політичної економії Львівського державного університету. У 1965 році захистив кандидатську дисертацію на тему: «Зміни характеру праці працівників промисловості».
З червня 1967 до лютого 1980 – ректор Івано-Франківського педагогічного інституту імені Василя Стефаника.
Ректором у Тернополі працював у 1984 - 2002 роках.
З квітня 2002 року по березень 2005 року – народний депутат України 4-го скликання, обраний по виборчому округу № 164 Тернопільської області. Працював у фракції Блоку «Наша Україна». Голова підкомітету по фаховій освіті Комітету Верховної Ради по науці та освіті.
Напрямок наукових досліджень: політична економія, проблеми використання трудових ресурсів, економічні проблеми вищої освіти. Опубліковано понад 200 праць, в тому числі 6 монографій.
Автор та співавтор статей у тритомній енциклопедії України, економічних підручників і співробітників, зокрема «Політична економія» (2002).
Мета роботи: «Удосконалення управління бізнес-процесами в умовах перехідної економіки».
За вагомий внесок у розвиток науки та підготовку висококваліфікованих спеціалістів для народного господарства присвоєно почесне звання «Заслужений працівник народної освіти УРСР».
За наукові та освітянські досягнення удостоєний Диплома Міністерства освіти і науки України та Академії педагогічних наук України. Нагороджений медаллю імені Туган-Барановського.