ВІКНА 22 роки поруч!

Медики врятували 41-річного коломиянина, у якого виявили синдром Гієна-Барре

В Івано-Франківській обласній клінічній лікарні 41-річному коломиянину поставили діагноз непростої рідкісної хвороби — синдром Гієна-Барре. Спочатку чоловіку почали відмовляти ноги, відтак руки, а згодом йому ставало все важче говорити, ковтати, дихати . І це вже був період найбільшого загострення непростої рідкісної хвороби.
Переглядів: 1199
Юрій припускає, що збій в роботі його імунної системи стався через те, що коронавірус і грип він переносив на ногах

"Нічого мене не боліло, тільки почалися порушення координації, почав спотикатися об бордюри і не розумів чому, — розповідає чоловік. — День за днем все більше відчував оніміння долонь і ступень. Щодня відсотків на 20 мій рефлекторний стан порушувався і  дійшло до реанімації. Врешті практично не рухався та навіть не міг користуватися мобільним телефоном".

Про синдром Гієна-Барре пан Юрій почув вперше у житті вже після реанімації, повідомляють на Фейсбук-сторінці медичного закладу.

«Як мені пояснили, цей синдром проявляється внаслідок ослаблення імунної системи. Він "переконує" імунітет виготовляти антитіла проти власної нервової системи, цим самим знищуючи весь опорно-руховий механізм. Можу тільки подякувати прекрасним фахівцям, які дуже швидко визначили діагноз й призначили ефективне лікування».

Медсестри міряють тиск, сатурацію, пояснюють природу хвороби, що вона прогресує впродовж двох тижнів, а при правильному лікуванні повинна потрохи відпускати. У випадку цього пацієнта так і сталося.

Завідувачка неврологічного відділення обласної клінічної лікарні Анна Сорохман говорить, що синдром Гієна-Барре — це гостре і небезпечне захворювання. Допоки воно прогресує, до того часу є небезпека навіть зупинки дихання і серцебиття.

«Кожного дня кілька разів міряємо пацієнтові тиск. Може бути задишка, слабкість. Тому контроль усіх вітальних функцій дуже важливий, — розповідає вона. — Критичний період тут — з моменту госпіталізації й поки не наступить фаза плато, тобто стабілізується стан хворого. Вже навіть, коли пацієнт був у стаціонарі й отримує лікування, захворювання все одно прогресує. І навіть йде периферичний парез лицевого нерва...».

Юрій Ломничук каже, що йому п'ять разів робили плазмаферез (очищення крові), ставили численні крапельниці та уколи. І хвороба стала відступати. Спочатку чоловік почав підіймати руки вище і вище. Потім прийшли реабілітологи, почали робити масажі та помаленьку він почав рухати ногами. Відтак за допомогою ходунців почав підійматися на повний зріст та ходити 50-метровим коридором: 3-4 заходи, метрів по 100, щодня.

«Ноги останніми ця хвороба відпускає, — розказує чоловік. — Вони ще мене не слухають настільки, щоб я міг самостійно робити кроки, але лікарі кажуть, що йде до кращого. Якщо буду слухати реабілітолога і займатися інтенсивно, то відновлюся швидко. Сам вже це бачу, бо кожного дня є зрушення».

Юрій припускає, що збій в роботі його імунної системи стався через те, що коронавірус і грип він переносив на ногах:

«Це, напевно, зі мною злий жарт зіграло. Імунна система дуже ослабла, і це спровокувало цей синдром і таке загострення. Занадто виснажений організм. Не можна нехтувати здоров'ям і переносити грип та інші захворювання на ногах. То я вже переконався на власному досвіді», — зазначив пацієнт.