Збори 1 листопада 1894 року визнали, що потрібно будувати свою, власну домівку, щоб не "коморувати" по чужих домах та не залежати від чужої волі і приязні.
"Але були й такі ґазди, які казали, що то "не на часі". І тут виступив пан Теніцький, поклав на стіл 200 золотих ринських (на нинішній день це так приблизно коло 3000 доларів), до нього приєднався " чесний і поважний" Юрко Дребот і доклав 50 ринських, за ними потягнулися інші ґазди з Калуша і повіту, а все зібрання закінчилось утворенням комітету з будови українського Народного дому, до якого увійшли о. Губчак, начальник суду п. Кузьма, п. Теніцький, п. Ярослав Коритовський, п. Добрянський, представники повіту", — йдеться в дописі.
Традиційно зібрання закінчилось виконанням українських пісень. А вже 1 січня нового, 1895 року, оновлений комітет звернеться до всіх українців міста і повіту з проханням підтримати ініціативу.