Найстаріше фото Степана Бандери — у чудовій волонтерській кольоризації Тетяни Терехової для видавництва "Наш Формат". Ця світлина цінна тим, що була першою в житті Степана Бандери (з тих, які збереглись), пише "Історична правда".
Три зірки на грудях свідчать, що на цей час він вже три роки був у Пласті. Тобто фото зроблене восени 1925 року, коли Степанку було вже 16 років. Восени… тому на тлі — золоте осіннє букове листя.
Коричнева хустка — це хустка тогочасного 5-го куреня юнаків імені князя Ярослава Осьмомисла в Стрию, в якому виростав юний Бандера. І в який він вступив лиш з третього разу, попередньо підтягуючи свій фізичний стан (слабаків не брали, бо "Пласт для всіх, але не всі для Пласту"). В цьому курені разом із Бандерою виростав, наприклад, майбутній генерал УПА Олекса Гасин — начальник ГВШ (Головного військового штабу — предтеча Генеральний штаб ЗСУ).
Жовто-чорні стяжки на плечі — це символ гуртка "Вовк", до якого належав "Ганді" (саме таким було перше пластове псевдо Бандери, який захоплювався відомим лідером індійського спротиву). В діаспорі практику маркування гуртків стяжками замінили на американську традицію круглих чорно-білих сильветок.
А в 20-40-х роках по кольору стрічок можна було дізнатись назву гуртка. Кількість назв була вичерпною і невеликою. У варіантах були лише назви звірів. Гурток Степана обрав собі символічного звіра, якого наслідував — звіра, який в наші дні став символом українських ССО.
Бандера виростав у сорочці кольру хакі, тепер популярно званою — "олива". Очі у Степана дійсно були сині. А народився він в останні дні грудня, але батько-священник прагматично записав сина датою, яка би при мобілізації давала дитині можливість потрапити в "річник" на рік пізніше.
Степану ця батькова хитрість не знадобилась — самобілізувався ще 18-літнім в бойову організацію УВО на чолі із Євгеном Коновальцем. І працював по лінії — сучасними словами — ІПСО. СКОБ.